Закржевський Юліан Федорович
Юліан Федорович Закржевський (рос. Юлиан Фёдорович Закржевский; 17 вересня 1852, Косів — 25 квітня 1915, Казань) — український оперний і камерний співак (тенор), педагог. ЖиттєписНародився в Галичині. Початкову музичну освіту здобув у Ставропігійській бурсі у Львові, співав там у хорі. Потім вивчав сольний спів у Львівській консерваторії (1867—1871, клас професора К. Мікулі). Пізніше удосконалювався в Венеції у професора Піццолатті. У 1870 р. разом з О. Мишугою співав у хоровому товаристві «Торбан» («Теорбан»), яким керував композитор А. Вахнянин[3]. Після виступів 1871 р. в оперному театрі у Кракові співака запросили на роль Йонтека в опері «Галька» С. Монюшка[4]. У 1871 році дебютував у Празі (спочатку в чеській, а потім німецькій трупах). В наступні роки виступав у Венеції (1874), знову в Празі, Львові, Кракові та Варшаві (1876). У 1878—1882 рр. — соліст Київської опери, у 1882—1884 — Большого театру у Москві. Пізніше Закржевський виступав в губернських містах Російської імперії: в Казані (1888—1891, 1898 і 1901), Саратові (1892), Пермі (1897—1898), Харкові, Астрахані, Нижньому Новгороді (1885). У 1901 році в Казані відзначив 30-річний ювілей своєї артистичної діяльності. У 1907 через втрату голосу співак був змушений покинути сцену. Останні роки життя жив в Казані, де давав приватні уроки співу. У числі його учнів був Ф. Ернст[5]. В останні роки свого життя бідував і хворів. У 1913 казанські можновладці не дозволили концерт на користь Закревського, посилаючись на те, що співак свого часу допомагав революціонерам. ТворчістьВолодів високим сильним голосом красивого тембру, захоплював слухачів драматичною виразністю співу. Особливе обдарування співака проявилися в драматичних і трагедійних партіях, яких у його репертуарі було понад 50. Пропагував у Росії та Західній Європі українську музику, зокрема народні пісні та романси галицьких композиторів[6]. Партії
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia