Залужжя (Кременецький район)
Залу́жжя — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на півночі району. Населення — 338 осіб (2018). Село Залужжя знаходиться на північній околиці Подільської височини за 10 км від горбогірного Кременецького кряжу. Воно лежить на лівому схилі долини невеликої річки Трибушівки. З усіх боків село оточують луки, від цього і походить його назва. Поверхня території погордована, розчленована кількома ярами та балками, абсолютні висоти змінюються від 235 до 290 метрів над рівнем моря. Клімат помірно-континентальний. Історія
Перша писемна згадка — 1513 року. Тоді селом володів Богуш Боговитин, підскарбій литовський. Пізніше належало до Марії Сімашкової, до Рохманівського ключа. За переписом 1911 року велика земельна власність (690 десятин) належала до Автергофів. У селі був палац «Замок» власність війта Шумської гміни Єжи Альтергофа (Auterhoffa). На початку ХХ століття третину населення с. Залужжя становили поляки. В 1943 році село було повністю спалене до останньої хати. Мешканці цього села шукали прихистку у родичів, які проживали у сусідніх селах, а поляки змушені були виїхати у місто Вроцлав (Польща). Ближче до зими селяни стали повертатися на свої місця, де жили раніше. Деякі з них стали будуватися, а дехто перезимовував у льохах. За свідченням односельців-старожилів, на місці теперішньої школи до війни була красива двоповерхова школа. У ній навчалися діти українців та поляків, яких в селі було багато. На 1936 рік село входило до ґміни Шумськ Кременецького повіту[1]. 1943 року село було спалене, у тому ж числі знищена школа. У післявоєнні роки діти ходили до школи в с. Рохманів, а в 1946 році було засновано школу, яка спочатку знаходилася у будинку жителя села. В 1954 році школу перенесено в новозбудоване приміщення, у якому вона знаходиться до цього часу. Довгий період в одному приміщенні знаходилися школа, клуб, бібліотека та медпункт. Проте, для фельдшерсько-акушерського пункту пізніше побудували нове приміщення. Клуб та бібліотека були закриті, приміщення руйнувалося. У 2006 році розпочали роботи з капітального ремонту школи. 21 квітня 1989 року розпочали будівництво нової церкви (Церква Св. Апостолів Петра і Павла). 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» село увійшло до складу Шумської міської громади[2]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району[3]. Пам'яткиЦерква Святих Апостолів Петра і Павла (1993). Соціальна сфераДіють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека, ФАП, магазин. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Відомі людиУ селі народився громадський діяч і господарник В. Попик. Галерея
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia