Антонівці (Кременецький район)

село Антонівці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький район
Тер. громада Шумська міська громада
Код КАТОТТГ UA61020150030023196 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Антонівці 
Основні дані
Засноване 1590
Населення 11
Територія 0.150 км²
Густота населення 166.67 осіб/км²
Поштовий індекс 47112
Телефонний код +380 3558
Географічні дані
Географічні координати 50°12′35″ пн. ш. 25°55′38″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
280 м[1]
Водойми Ілавка
Місцева влада
Адреса ради 47100, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Шумськ, вул Українська, 59
Карта
Антонівці. Карта розташування: Україна
Антонівці
Антонівці
Антонівці. Карта розташування: Тернопільська область
Антонівці
Антонівці
Мапа
Мапа

CMNS: Антонівці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Руїни церкви в Антонівцях
Залишки цвинтаря в Антонівцях
Залишки сходів до колишньої школи в Антонівцях

Анто́нівці — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Ілавка, на півночі району. Населення — 11 особи (2016).

Поблизу села розташована ботанічна пам'ятка місцевого значення — Антонівецький сосняк.

Історія

Археологічні дослідження та документальні дані дають підставу стверджувати що в VII-VI ст. до н.е. поблизу Антоновець знаходився найбільший городищенський центр, який зростав і розвивався. В ХІІ-ХІІІ ст. став великим поселенням із широкими торговими зв’язками, поселення було розміщене на перетині Волинсько-Київського кордону та торгового шляху із західної Європи в Київ. На околицях села зустрічаються знахідки з періоду неоліту та палеоліту.

Біля Антонівців тривають розкопки давньоруського городища Уніас IX-XIII ст. (досліджував Олег Гаврилюк; див. Уніас-городище), виявлено археологічні пам'ятки ранньозалізної доби.

Перша писемна згадка — 1545 року в люстації Кременецького замку. Назва походить від імені Антон[2].

У XVI ст. Антонівці належали князю М. Четвертинському, згодом відійшли до князів Збаразьких, пізніше — до Вишневецьких. Селяни займалися рільництвом, гончарством і бондарством.

В 1795 році в селі була збудована церква на місці старої. Це був храм заввишки тридцять один метр – унікальна пам’ятка дерев’яного козацького бароко. До кінця ХІХ ст. в Антонівцях діяли поштова станція гужового тракту, скляна гута, фільварок, потужний млин. Село було одним з найбільших населених пунктів краю.

1 жовтня 1933 року утворено ґміну Угорськ Кременецького повіту і село включено до неї[3].

У березні 1943 року в прилеглому до Антоновець урочищі Дігтярня розташовувався табір Воєнної Округи УПА «Волинь-Південь» «Антонівецька республіка» стала одним з символів нескореної України, боротьби повстанської армії з фашистськими загарбниками. В  селі Антонівці у конторі водяного млина знаходилась група пропагандистів і журналістів УПА, друкувалась газета «Повстанець», діяв невеличкий м’ясокомбінат для забезпечення харчування вояків. Коли активність українського підпілля перемістилась з північної Шумщини на схід, південь району, Антонівці і далі залишалися центром національно-визвольного руху.

З 21 по 25 квітня 1944 року неподалік від села проходив Бій під Гурбами між загонами УПА та військами НКВС[4].

 50-ті роки ХХ ст. стали трагічними для села Антонівці. За  участь в національно-визвольному русі його жителів розпочалась акція «добровільного переселення» антонівчан до східних областей України, ініційована Тернопільським обкомом партії. Добровільні засади «переселення» обернулися для Антоновець насиллям, примусівкою, жорстокими діями влади.

Восени 1946-го року 177 родин вивезли в село Роздол та село Привітне Запорізької області, інші розселили на Шумщині та Лановеччині. 2 липня 1952 року Указом Президії Верховної Ради УРСР була ліквідована Антонівецька сільська рада.

29 квітня 1990 року підписана постанова Президії Верховної Ради Української РСР про відновлення села Антонівці[5]. 21 вересня 1990 року в Антонівцях пройшли урочини з нагоди 445 річчя першої писемної згадки про село. Богослужіння були відправлені у храмі Святої Трійці на Даниловій горі та на місці спаленої антонівецької церкви. Був відкритий пам’ятний камінь, на якому був напис: «Тут до 1952 року було село».

Між селами Смига Рівненської області та Антонівці щороку проходить наймасовіша в Україні спортивно-патріотична теренова гра Гурби-Антонівці[6].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Шумської міської громади[7].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району[8].

Пам'ятки

Цікаві факти

Через село проходить велосипедний маршрут №4 «Шляхами південного краю Волині»[9] Національного парку "Кременецькі гори". Протяжність маршруту – 90 км.

Цвинтар

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:

Мова Кількість Відсоток
українська 25 100%

Відомі люди

Галерея

Примітки

  1. weather.in.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2011. Процитовано 17 лютого 2011.
  2. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 10.
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem (PDF).
  4. УІНП. 1944 - бій під Гурбами між загонами УПА та НКВД. УІНП (укр.). Процитовано 8 травня 2025.
  5. Про відновлення раніше знятого з обліку села Антонівці Тернопільської області.
  6. Гурби-Антонівці. Гурби-Антонівці – найбільша теренова гра України. Гурби-Антонівці (англ.). Процитовано 8 травня 2025.
  7. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. Пропонуємо послугу надання у користування велосипедів – Національний природний парк "Кременецькі гори" (укр.). Процитовано 3 червня 2019.[недоступне посилання з жовтня 2019]
  10. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  11. 1613-1631 Jerzy Zbaraski // 1613—1631 Jerzy Zbaraski [Архівовано 5 серпня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Література

  • Синюк С., Ханас В. Антонівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 46. — ISBN 966-528-197-6.
  • Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
  • Як зникло село-герой [Текст] : [с. Антонівці на Шумщині] / М. Баканчук // Вільне життя плюс. — 2011. — № 81 (14 жовт.). — С. 6.
  • Сумні рядки трагедії під антонівським небом [Текст] : [про трагедію с. Антонівці Шумського р-ну] / Н. Беркут // Тернопільські оголошення. — 2010. — С. 7.
  • Антонівці. Біль через роки [Текст] : [Доля волин. села, де знаходився табір воєнної округи УПА "Волинь-Південь"] / В. Бурма // Вільне життя. — 2007. — С. 3.
  • Антонівці відроджуються з попелу [Текст] : [про відкр. оновленої експозиції музею просто неба "Штаб ОУН-УПА "Волинь-Південь" поблизу с. Антонівці Шумськ. р-ну] / В. Гаврилюк // Нова Тернопільська газета. — 2009. — С. 3.
  • Бажання волі кликало до бою [Текст] : [літ.-мистецький фестиваль "Луни повстанського краю" відбувся в урочищі "Дігтярня" поблизу Антоновець] / В. Гаврилюк // Новини Шумщини. — 2018. — № 42 (19 жовт.). — С. 1, 2 : фот.
  • Село, яке знищили за український дух [Текст] : [с. Антонівці Шумського району] / В. Гаврилюк // Новини Шумщини. — 2018. — № 41 (12 жовт.). — С. 5.
  • Результати археологічного дослідженя давньоруського комплексу поблизу с. Антонівці на Тернопільщині [Текст] / О. Гаврилюк // НАУКОВІ ЗАПИСКИ. СЕРІЯ : ІСТОРІЯ. — Т. : ТДПУ ІМ. В. ГНАТЮКА, ВИП.6. — ВИП.6. — С. 74-97.
  • В Антонівцях постане новий храм [Текст] : [закладення наріжного каменя під будівництво храму УАПЦ на Шумщині] / М. Герасимюк // Вільне життя. — 2010. — С. 5.
  • Село, яке стало жертвою тоталітарного режиму [Текст] : 2 лип. 1952 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР Антонівецька с. р. була ліквідована / Л. Колесник // Новини Шумщини. — 2020. — № 28 (10 лип.). — С. 5 : фот.
  • Антонівці [Текст] : научно-популярная литература / Г Петрук-Попик // Збірник праць Тернопільського осередку Наукового товариства ім. Шевченка. — Тернопіль : Рада, 2006. — Т. 2. — Національно-визвольні змагання українського народу у ХХ столітті. — С. 267-282.
  • Їхні душі переселилися в солов'їв [Текст] : [Урочистості в Антонівцях до 65-річчя створення УПА та вшанування пам'яті загиблих вояків] / Ж. Попович // Вільне життя. — 2007. — С. 5.
  • Нескорені Антонівці [Текст] : як відродилася пам'ять про укр. село, ліквідоване радянською владою за "непримустиме" свободолюбство його мешканців / Р. Ревчук // Україна молода. — 2010. — С. 8.
  • Стіжок та Антонівці - дух патріотизму. [Текст] / Г. Савчук // Свобода. — 2014. — № 82 (8-10 жовт.). — С. 3.
  • Із забуття вертається село [Текст] : двадцять років тому було відновлене с. Антонівці / С. Синюк // Новини Шумщини. — 2010. — С. 3.
  • Волинські городища IX-XI ст.: історико-археологічний коментар [Текст] / С. Терський // П’яті "Ольжині читання", Пліснеськ, 7 травня 2010 року. — Львів ; Броди, 2011. — С. 35-40.
  • Антонівецький вітер не дає спокою [Текст] : [музей історії повстанського руху в краї під відкритим небом] / І. Фарина // Свобода. — 2010. — С. 1, 3.
  • Антонівці були центром республіки УПА [Текст] / О. Шевчишина // Номер один. — 2015. — № 41 (14 жовт.). — С. 7.
  • Реабілітовані села [Текст] : на сесії Терноп. облради депутати прийняли рішення визнати реабілітованими мешканців сіл Русилів Бучац. та Антонівці Шумськ. р-нів / М. Шот // Урядовий кур'єр. — 2010. — С. 24.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya