Залізнична слобідка (Сімферополь)
Залізнична слобідка (крим. Demiryol maallesı), Залізнична слобода — історична місцевість Сімферополя, в Залізничному районі міста, отримала назву від залізничного вокзалу Сімферополь-Пасажирський. Також зустрічається назва Жандармська слобідка, або як альтернативна назва Залізничної, або як її частина. Опис![]() Сучасний житловий масив, що обмежений залізницею та залізничним вокзалом на півночі, бульваром Леніна на сході, вулицями Павленко та Гоголя на півдні. Основні вулиці: Спера, Дзюбанова, Герцена, Чернишевського, Слуцького, Кондукторська, Червоних підпільників, Проїзна, Вокзальний провулок. Зараз на території знаходиться вокзал Сімферополь, Привокзальний ринок, дитячі садочки №13 та №48, Сімферопольський слідчий ізолятор. Історія![]() Поява слобідки зв'язана з прокладенням у 1874 році залізничного сполучення на Лозово-Севастопольській залізниці та відкриття залізничної станції. Це прискорило розвиток міста у західному напрямку від старого кордону міста (сучасна вулиця Толстого). Біля станції виникла найбільша робітнича слобода Сімферополя — Залізнична.[1] Влада Сімферополя та місцеві підприємці спеціально виділили землю недалеко від міста. Це була заболочена місцевість, на місці залізничного вокзалу, що нині існує, полювали на качок, це одне з найнижчих місць у Сімферополі, тому після великих дощів тут завжди накопичується багато води. У Залізничній слободі селилися здебільшого ті, хто працював на станції Сімферополь.[2] Джерела
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia