Залізничний вокзал (Тернопіль)
Залізничний вокзал — двірець головної станції Тернопільської дирекції Львівської залізниці. Розташований у середмісті Тернополя. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 13. ІсторіяПерша будівля виникла 1870 року з відкриттям 28 грудня 1870 року залізничної колії Золочів — Тернопіль. Восени 1903 почали будівництво нового приміщення вокзалу. Проєкт розробило технічне бюро міністерства залізниць у Відні (нині Австрія). Сучасний вигляд вокзалу — це те, що вдалося побудувати згідно плану в 1952 році[2]. Навесні 1905 закінчено спорудження правого крила, у серпні 1906 новий вокзал ввели у дію. Фронтон було прикрашено дзеркальним коло-вікном площею 65 м². На вокзалі були водогін, центральне опалення, освітлення від власної динамомашини. Вартість будівництва — 300 тисяч крон. Зруйнований під час Першої світової війни, згодом відбудований. У вересні 1920 в салоні Залізничного вокзалу розміщувався штаб Головного отамана Армії УНР Симона Петлюри. 1944 — знову зруйновано. Відновлений 1952 року в зміненому вигляді. Останні опоряджувальні роботи в 1999—2000 виконала фірма «Марс» під керівництвом А. Мусійчука (архітектор Данило Чепіль). Транспортне сполученняДо залізничного вокзалу можливо дістатися:
Світлини
Примітки
Джерела
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia