У 1636 р. було зведено дерев'яну Монастирську церкву, згодом, в 1836 р. на цьому місці - нову, муровану церкву, що знаходилась у Микуленецькій частині міста. Приміщення цієї церкви кардинально зруйнували у 1962 р., і відбудували парафіяни на початку 90-х років. Обслуговують монахи Редемптористи
Архітектор храму - С. М. Дзюбінський, конструктор - Ю. Л. Зімельс. Виготовлення документації розпочалося 2001 р. Наріжний камінь було освяченно владикою Михаїлом Сабригою 2004 р. Будова храму розпочалася в 2005 р. о.д-ром Володимиром Гриндою. Освячений владикою Василієм Семенюком 13 жовтня 2013 року.
Будівництво храму розпочалося 18 травня 1997, коли о.-митрат Василь (Семенюк) освятив наріжний камінь під будівництво храму та парафіяльний хрест. 19 травня 1997 розпочалося будівництво каплиці для богослужінь, яке тривало 2 роки. У травні 1999 відбулася архиєрейська Літургія, яку відслужив владика Михаїл Сабрига. Після її закінчення відбулося освячення каплиці св. ап. Івана Богослова. 16 липня 2001 розпочалося будівництво основного храму, який спроектував Богдан Білоус. 8 листопада 2008 новозбудований храм освятив владика Василь (Семенюк).
19.02.1996 р. - в ТОДА затверджено статут парафії; 26.12.1996 р. - ТМР надано земельну ділянку під будівництво храму; 10.08.1997 р. - освячено хрест на місці будівництва храму; 17.08.1997 р. - перша Свята Літургія; З0.11.1997 р. - освячено каплицю; 09.08.1998 р. - освячено наріжний камінь; 25.11.2002 р. - вхід у новозбудований храм.
Настоятель — архієпископ Нестор; свящ. Олег Гах, свящ. Володимир Зубілевич, свящ. Петро Мельничук, протодиякон Юрій Коханський, диякон Андрій Вовк. 30 жовтня 2016 року наріжний камінь під майбутній собор заклав і освятив Патріарх Філарет[3]
Свято-Воскресенський кафедральний собор
вул. 15 Квітня-Академіка Сахарова
Настоятель — архієпископ Нестор; свящ. Сергій Загальський. 28 червня 2019 року наріжний камінь має освятити митрополит Епіфаній[4]
Міжконфесійний храм-каплиця на честь святого великомученика і зцілителя Пантелеймона, преподобного лікаря Печерського цілителя Агапіта, святителя Луки Войно-Ясенецького і Миколи Чарнецького. 23.08.2011 р. закладено наріжний камінь, 19.12.2013 р. встановлено та освячено куполи.
Зараз на місці храму - художня майстерня (вул. Паращука, 2). Синагога перебувала трохи вище від нинішнього корпусу музичного училища. Ульріх фон Вердум в 1671 р. так відгукнувся про інтер'єр будівлі: «Такої гарної синагоги я ніде в Польщі не бачив». При синагозі була школа. Довколишні вулиці мали єврейські назви: Бабад (прізвище рабина), Старошкільна (в честь хедера при синагозі) і Барона Моріца Гірша (єврейський філантроп і засновник благодійного фонду). Під час нацистської окупації синагога була місцем масових тортур, а потім її спалили і зруйнували.