Занет Федір Іванович

Тодур Занет
гаг. Todur Zanet
Ім'я при народженні	Федір Іванович Занет
Народився	14.6.1958 с. Конгаз, Молдавська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР, Молдова
Діяльність	поет, прозаїк, драматург, журналіст, публіцист, перекладач
Alma mater	Державний університет Молдови
Знання мов	гагаузька і румунська
Мова творів	гагаузька
Напрямок	поезія, проза
Жанр	вірші, повісті, п'єси
Членство	СП СРСР
Нагороди	Орден «Трудова слава» (Молдова)

Тодур Занет (гаг. Todur Zanet, рос. Федор Иванович Занет; народ. 14 червня 1958, с. Конгаз, Молдавська РСР^[1]) — гагаузький поет, письменник, драматург, дослідник, фольклорист, журналіст, публіцист, перекладач. Автор гагаузького Національного Гімну (1990).

У 1975—1976 роках, після закінчення середньої школи № 1 села Конгаз, працював слюсарем-сантехніком.

У 1976—1981 роках навчався в Кишинівському політехнічному інституті (під час навчання працював двірником), потім працював майстром (1981—1983), секретарем комітету (1983—1986), прорабом (1986—1988). У 1987 році закінчив Університет марксизму-ленінізму при ЦК КП Молдавії.

У 1988—1994 і з 1999 року дотепер — головний редактор і видавець газети «Ana Sözü», першої та єдиної газети гагаузькою мовою^[2]. З 25.09.1993 року газета виходить на латинській графіці.

Водночас у 1986—1990 роках — редактор теле- і радіопередач «Bucaan dalgasında», у 1991—1993 роках — викладач Інституту мистецтв.

У 1991—1993 і 2001—2002 роках видавав журнал для дітей «Kırlangaç» («Ластівка»). Першим почав боротьбу (1979, 1988—1993) за переклад гагаузької писемності на латинську графіку.

Член Союзу журналістів СРСР і Молдови (1989), Союзу письменників СРСР і Молдови (1990), Союзу письменників тюркського світу (1992).

Автор текстів понад 20 пісень і більше 10 поетичних збірок, прози, дитячих і шкільних книг, драматургії.

Опублікував понад 1000 статей у газетах і журналах; у програмі «Bucaan dalgasında» вийшло в ефір більше 200 авторських програм.

Переклав гагаузькою мовою твори М.Емінеску^[3], Г. Вієру, І. Друце, Г. Георгіца, А. Ахматової, Л. Толстого, М. Лермонтова, О. Пушкіна, М. Баджієва та інших. П'єса у віршах «Баязид» (Жана Поль Рассіна), перекладена гагаузькою мовою і записана на ТБ Молдови, знаходиться у золотому фонді Держтелерадіо Молдови.

Переклав на гагаузьку мову і опублікував (17.12.1989) «Загальну декларацію прав людини».

Автор десяти наукових статей. Був науковим керівником дипломних робіт студентів Комратського державного університету. Підготував і в 2010 році видав наукову працю «Gagauzluk: Kultura, Ruh, Adetlär» з матеріальної та духовної культури гагаузького народу, рекомендований до видання Інститутом філології Академії наук республіки Молдова та Інститутом фольклору Національної Академії наук республіки Азербайджан.

• Zamanêêrsın, evim! / Здрастуй, рідна домівка! : Вірші. — 1989, 1990.
• Каримӂалик: пеетлӓр / Мурашник: вірші. Гагаузькою мовою. Для дошкільного та молодшого шкільного віку. — Кишинів: Література артістіке, 1989. — 48 с. — ISBN 5-368-00845-7.
• Böcecik/Божа корівка: Абетка для дітей. — 1991. (підручник для дошкільнят та початкових класів).
• Akardı batıya güneş/Стікає сонце на захід: Вірші. — 1993.
• Gıcırdêêr kafamın çarkları/Скриплять шестерні мізків: Вірші. — 1993.
• Akar yıldız/Зірка, що падає: Зб. віршів. — 1998.
• Dramaturgiya/П'єси. — 2006.
• Onnar geldilär sabaalän/Вони прийшли перед світанком: Повість. — 2008. (не видані)
• Ana Dilim /Рідна мова: Вірші. — Баку, 2010 року. (вид. азерб. мовою; серія «Поети тюркського світу»).

п'єси

• Aaçlık kurbannarı / Жертви голодування. — 1998.
  • // Viaţa Besarabiei. — 2006. (рум.)
  •  — Туреччина 2009.
• Büülü maaza / Чарівний льох. — 2004^[4].

пісні

• Літературна премія журналу «BAY» (Письменники та просвітителі Балкан) (1998)
• Медалі Гагаузії (2000, 2009)
• Почесний громадянин Луїсвілла (США, 2003)
• Диплом міжнародної виставки книг (2007) — за книгу «Dramaturgiya»
• орден Gloria Muncii (22.7.2010)^[6]
• Диплом Національної бібліотеки Молдови (2010) — за книгу «Gagauzluk: Kultura, Ruh, Adetlär»
• Літературна премія Союзу письменників Молдови за 2010 рік (2011) в номінації «За міжнародні культурні зв'язки» — за книгу «Gagauzluk: Kultura, Ruh, Adetlär»
• Літературна премія «Kibatek» в області поезії (2013)^[7] .

• Літературна премія за внесок у гагаузознавство. Офіційний сайт прімерії муніципія Комрат. 21 червня 2011. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 15 серпня 2013.