Запоріжкокс
«Запорíжкокс» — одне з найбільших коксохімічних підприємств України, розташоване в місті Запоріжжя. Виробляє близько 10 % всього виробленого в Україні коксу і перебуває в переліку заводів, що мають стратегічне значення для економіки[2]. Головний покупець продукції підприємства — металургійний комбінат «Запоріжсталь». Вугільну сировину підприємство отримує від постачальників з України, Росії, США, Канади. Входить до групи «Метінвест Холдинг»[3]. Продукцію експортує до Туреччини, Єгипту, Чехії та країн Балтії. ІсторіяБудівництво підприємства було пов'язане зі спорудженням енергетичної бази півдня України — Дніпровської ГЕС і металургійного комплексу в Запоріжжі. Запорізький коксохімічний завод був побудований у 1934 році з метою забезпечення потреб у коксі «Запоріжсталі»[4]. 19 квітня 2019 року підприємство «Запоріжкокс» відзначило 85-річчя з моменту заснування. За 85 років на підприємстві виготовили 114 мільйонів тонн коксу. ЕвакуаціяПісля початку німецько-радянської війни, у зв'язку з наближенням лінії фронту до міста, завод був евакуйований на схід[5]. У 1952 році завод був відновлений. МодернізаціяУ 1980-х роках здійснена реконструкція та модернізація виробництва. 18 лютого 1980 року на Запорізькому коксохімічному заводі була введена в експлуатацію коксохімічна батарея № 1 потужністю 1 млн тонн доменної сировини на рік[6]. 14 грудня 1982 року була введена в експлуатацію коксохімічна батарея № 2 потужністю 1 млн тонн коксу на рік[7]. Приватизація15 травня 1995 року Кабінет міністрів України ухвалив рішення про приватизацію підприємства[8]. У серпні 1997 року завод був включений в перелік підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України[9]. До початку 1999 року найбільшим пакетом акцій підприємства в розмірі 48,85 % володіло ЗАТ «Інвестиційна компанія „Трудінвест“», засновниками якої виступали 14 фізичних осіб, що були керівниками ВАТ «Запоріжкокс». Надалі, це закрите акціонерне товариство (дві третини статутного фонду) спільно з ВАТ «Запоріжкокс» (третина статутного фонду) створили ВАТ «Торговий дім „Запоріжкокс“», яке охопило 19,88 % акцій заводу. До початку 2002 року акціями «Запоріжкокс» володіли 16 керівників підприємства і 5 фірм, при цьому 30 % акцій було зосереджено у ВАТ «Запоріжсталь». Влітку 2012 року, з дозволу Антимонопольного комітету України, контрольний пакет акцій «Запоріжкокс» перейшов у власність голландської «Private Limited Liability Company Metinvest BV» (дочірньої компанії транснаціональної гірничо-металургійної групи «Метінвест»)[10][11]. У 2016 році загальними зборами акціонерів було прийнято рішення про перетворення форми власності «Публічного акціонерного товариства» у «Приватне акціонерне товариство». Сучасний стан52,4 % акцій ПАТ «Запоріжкокс»[12] належить групі «Метінвест» і 42,7 % «Запоріжсталь»[3]. «Запоріжкокс» реалізує програму капітального ремонту коксових батарей № 5 і № 6 потужністю 720 тис. т коксу на рік. Ремонтні роботи проводяться без зупинення виробництва і розраховані на період 2017-2021 рр. Бюджет програми – 250 млн грн[3]. Виробничі та фінансові показникиОбсяг експорту в першому півріччі 2001 року — 51,5 млн ₴ (10,191 млн доларів США). Об'єм продукції у 2005 році становив 1,8858 млн тонн коксу (5-те місце в Україні — 10,0 %). 2011 рік завод закінчив зі збитками 227,407 млн ₴, 2012 рік — закінчив зі збитками 18,039 млн ₴[13]. У 2013 році завод виробив 1,15 млн тонн коксу[14] У січні-травні 2015 року завод скоротив виробництво, за цей період було випущено 430 тис. тонн коксу[15]. Об'єми виробництва (кокс валовий)2012 — 1326 тис. т 2013 —1238 тис. т 2014 — 1207 тис. т 2015 — 823 тис. т[3] 2016 — 880 тис. т[3] 2017 — 895 тис. т[3] 2018 — 894 тис. т[3] Персонал та зарплатняЧисельність персоналу — 729 осіб (станом на 31 грудня 2019 р.)[16]. Середня заробітна плата (до стягнення податків на рівні працівника) — 302 тис. грн на рік[3]. Вибух 16 березня 2017 року16 березня 2017 року на заводі стався вибух, в результаті якого загинули 4 людини[17][18]. Його причиною стало займання парів бензолу під час проведення зварювальних робіт[19]. Додаткова інформація
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia