Зарахович Олексій Володимирович

Олексій Зарахович
Народився	31 серпня 1968(1968-08-31) (56 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	журналіст, поет, радіоведучий, режисер
Alma mater	Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Знання мов	російська
Роки активності	1987 і посьогодні
Напрямок	філософська лірика
Сайт: Особистий блог на LB.ua

Олексі́й Володи́мирович Зарахо́вич (нар. 31 серпня 1968 року в Києві, Українська РСР) — український поет. Пише російською мовою.

1992 році закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені М. Горького (тепер Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова). У 1992-1993 роках учителював у школі (викладав російську), потім працював журналістом, тележурналістом, режисером-сценаристом.

Друкується яко поет із 1987 року, спочатку в багатотиражній газеті «За педагогічні кадри». Відтак — у часописах: «Collegium», «Радуга», «Самватас», «Стільники», «Многоточие», «Графіті», «Хрещатик». Автор и режисер поетичних кліпів за мотивами української поезії 1920–1930-х років (поема «Галілей» Євгена Плужника та вірш «Клясики» Миколи Зерова^{[1][неавторитетне джерело]}).

Член Національної спілки письменників України (1993), Асоціації російських верлібрістов (1992).

Живе у Києві.

• Лауреат премії Novomedia Awards 2015 року (спільно з Костянтином Дорошенко ) - за висвітлення теми прощення на « Радіо Вісті». ^[2]

• Машини та озера. Київ, «Самватас», 1992 (передмова А. Беліченка);
• Табукатура. Київ, «Collegium», 1997;
• Аберація Акакія. Жартівливі поеми. Київ, вид-во Д. Бураго, 1999..
• Чехоня (авдіокнига).

• Зарахович, Олексій Володимирович // Велика російська біографічна енциклопедія (електронне видання). - Версія 3.0. - М .: БізнесСофт, ІДДК, 2007.

• Олексій Зарахович, радіовідник, – гість ток-шоу "Люди. Hard Talk". Випуск від 21.09.2016
• Публікації в «Російському журналі» [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• «Біла ціфірь» [Архівовано 21 червня 2019 у Wayback Machine.]