Зарянко Сергій Костянтинович

Зарянко Сергій Констянтинович
Народження	24 вересня (6 жовтня) 1818 або 6 жовтня 1818(1818-10-06)[1]  Ляди[d], Каписький повіт, Могильовська губернія, Російська імперія[2]
Смерть	20 грудня 1870 (1 січня 1871) (52 роки) або 1 січня 1871(1871-01-01)[1][3][4] (52 роки)
	Москва, Російська імперія[2]
Поховання	Ново-Олексіївський монастирd
Національність	білорус
Країна	Російська імперія
Жанр	портрет
Навчання	Школа Венеціанова
Діяльність	художник
Відомі учні	Перов Василь Григорович, Василь Володимирович Пукірєвd і Следзінський Вікентій Олександрович
Працівник	Московське палацове архітектурне училищеd
Роботи в колекції	Ермітаж, Romanov Galleryd і Національний художній музей Білорусі
Зарянко Сергій Костянтинович у Вікісховищі

Сергій Констянтинович Зарянко (24 вересня 1818 — 20 грудня 1870) — російський і білоруський художник-портретист.

Учень художника Олексія Веніціанова у якого почав займатися ще в період навчання в гімназії. Закінчив Академію мистецтв. У 1838 році отримав звання некласного художника, а в 1843 році за картину «Середина Морського Нікольського собору» був обраний академіком.

З кінця 1840-х років став займатися портретною творчістю, отримав визнання. Отримав звання професора, з 1856 року викладав у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. У викладанні використовував дещо з педагогічної методик Венеціанова. Його учні І. М. Прянишников, В. Г. Перов, В. В. Пукирев отримали визнання як художники. Практика викладання в училищі дала йому зрозуміти, що вчителі малювання мають слабку методичну і педагогічну підготовку. Про це він вказав у «Записці з предмету малювання», яку він подав до Академії мистецтв у 1858 році.

Портрети Сергія Зарянка відзначаються детальною, майже фотографічною точністю зображених осіб на портретах, також другорядних деталей.

Його полотна були представлені на Всесвітній виставці в Парижі (1867). Представлялися також твори і через тридцять п'ять літ після смерті автора в Берліні та Парижі. У Національному музею Тараса Шевченка зберігається портрет Ф. П. Толстого (1850)^[5]

Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. Ви можете допомогти проєкту, переклавши їх українською.

• 
  Христофор Екимович Лазарев
• 
  Князь Семён Давыдович Абамелик-Лазарев, 1853
• 
  Цесаревич Александр Александрович (будущий император Александр III), 1867
• 
  Великий князь Владимир Александрович младший брат Александра III, 1867
• 
  Александр Сергеевич Танеев, 1853
• 
  Министр путей сообщения Российской империи Павел Петрович Мельников, 1869
• 
  Адмирал и полярный исследователь Фёдор Петрович Литке, 1854
• 
  Генерал-лейтенант Александр Иванович Мясоедов, 1857
• 
  Генерал от инфантерии, реформатор Яков Иванович Ростовцев, 1855
• 
  Генерал-лейтенант, военный инженер Пётр Карлович Ломновский, 1849
• 
  Медальер Фёдор Петрович Толстой, 1850
• 
  Княгиня Изабелла Адамовна Гагарина, урождённая графиня Валевская, жена обер-гофмейстера С. С. Гагарина, конец 1850-х

• Гуріч Зоя Підготовка вчителів образотворчого мистецтва в спеціалізованих закладах освіти у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Проблеми підготовки сучасного вчителя № 10 (Ч. 1), 2014 — с.312 — С.253-258
• Рудницький Георгій З життя двох художників [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]// Кримська Світлиця — № 3 за 17.01.2003 р.

• Як Олексій Венеціанов «конкурував» з Академією мистецтв у вихованні самобутніх живописців? [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.