Заславська Анастасія Юріївна

Заславська Анастасія Юріївна
Народилася	1510-ті
Померла	не раніше 11 травня 1560 і не пізніше 19 червня 1562
Країна	Велике князівство Литовське
Рід	Гольшанські[1]
Батько	Юрій Іванович Гольшанский[2]
Мати	Julianna Jaroslawiczd[3][4]
У шлюбі з	Заславський Кузьма Іванович[5][6]
Діти	Януш Кузьмич Заславський[7] і Анна Заславська[d][8]

Анастасія Юріївна Заславська, до шлюбу Гольшанська Дубровицька (? — †1561, Клевань) — волинська православна княгиня, представниця «руської контрреформації», фундаторка Пересопницького Євангелія.

Дочка київського воєводи Юрія Івановича Гольшанського. З-перед 1529 року вступила в шлюб з князем Кузьмою Івановичем Заславським. Народила двох дітей: Януша і Ганну.

12 червня 1556 року, на виконання заповіту чоловіка, разом з сином Янушем Кузьмичем Заславським, надала церкві Пресвятої Трійці «двірецького монастиря» чотири села: Двірець, зі ставом і млином, Волижинці, Завадинці і Сенютки^[9].

1558 року в часі поділу спадку Гольшанських Дубровицьких, разом із сестрою Софією Полубенською, отримала замки Глуськ, Ричів і 200 кіп грошей готівкою, якими поділилися 11 травня 1560 року^[10].

Відома як фундаторка Пересопницького Євангелія (1556—1561) — найошатнішого рукопису волинської школи^[11].

10 серпня 1561 року скаржилася на цельника гродського землі Волинської Івана Борзобагатого, щодо повторного збору цла з купців у Луцьку і Кременці, після того, як ті сплатили мито в Заславській коморі, про що зроблено запис до Луцької замкової книги^[12].

Померла 1561 року в Клеванському замку, що належав зятеві Івану Чорторийському на Клевані, залишивши там свої скарби і привілеї на спадкові маєтки, якими розпоряджатися довірила віленському каштеляну Григорію Ходкевичу^[10].

Автори телевізійного фільму «Рукопис з Пересопниці» (1995), висловили припущення, що зображений на мініатюрі з Пересопницького Євангелія євангеліст Іоан є портретним відображенням Анастасії Заславської^[13].

2005 року в місті Дубровиця Рівненської області встановлено пам'ятник княгині Анастасії Заславській^[14].

У місті Дубровиця є вулиця Улянії та Анастасії Гольшанських.

8 травня 2023 року у місті Покровськ Донецької області вулицю Лізи Чайкіної перейменували на вулицю Анастасії Заславської.^[15]

31 липня 2024 року розпорядженням начальника Хмельницької обласної військової адміністрації вулицю 8 Березня у місті Ізяслав перейменовано на вулицю Анастасії Заславської^[16].

• Наталя Яковенко . Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. — Київ, 2008. — ISBN 966-8978-14-5.
• Олександр Кривоший. Княгиня Анастасія Гольшанська-Заславська // Українки в історії. — Київ, 2004. — ISBN 966-06-361-4. <загалом стаття присвячена Пересопницькому євангелію>
• Анастасія Гольшанська-Заславська, славетна меценетка // Сергій Сегеда. Видатні жінки української історії: біографічні нариси на тлі історичних подій. Книга І: Х-XVIII ст. - Київ: Балтія Друк, 2020. - С. 104-111. ISBN 978-617-516-044-2
• Józef Wolff Kniaziowie Litewsko-Ruscy od końca czternastego wieku. — Kraków, 1895. (пол.)