Заславські (Гедиміновичі)

Заславські — впливовий литовський княжий рід. Походив від сина великого князя литовського Гедиміна — Євнута, який, втративши великокнязівський престол, отримав у спадок Заславль (на Мінщині). Його праправнук, князь Михайло Іванович Заславський, одружившись із княжною Юліаною Іванівною Мстиславською, прийняв нове родове прізвище і був родоначальником князів Мстиславських.

Євнут Гедимінович залишив після себе двох синів — Михайла Заславського (? — 1399) та Семена Свислоцького (? — 1411). Семен не залишив нащадків, а у Михайла було три сини — Олександр, Андрій та Юрій.

Від Юрія (? — бл. 1450) і пішли князі Заславські. Син його князь Іван Юрійович (? — бл. 1501), у свою чергу, залишив трьох синів — Михайла, Федора та Богдана. Михайло (? — 1529) в 1495 р. через шлюб отримав уділ та титул князів Мстиславських, і нащадки його вже писалися Мстиславськими або Мстиславськими-Заславськими. Федір (? — 1539) та Богдан (? — 1530) Заславські померли не залишивши синів, і на них рід власне князів Заславських згас.

Із синів Михайла Мстиславського молодший, Василь, помер раніше батька, а старший Федір (? — 1537) в 1526 р. переїхав до Москви. Син його Іван (? — 1586, помер на засланні) — боярин, другий воєвода Земщини, впав у боротьбі проти Бориса Годунова. Усі сини Івана окрім Федора померли молодими та бездітними.

Князь Федір Іванович Мстиславський (? — 1622), боярин з 1577 р., воєвода, конюший, голова Семибоярщини — тимчасового уряду 1610 р^[1]. Федір Мстиславський був одним із найбагатших людей Росії, він мав величезну колекцію дорогоцінної зброї, яка після смерті володаря відійшла до персональної царської скарбниці. Він не залишив нащадків чоловічої статі, і на ньому рід Мстиславських вигас, як і загалом гілка Євнутовичів.

• Євнут Гедимінович (? — 1366) — Великий князь Литовський (ймовірно 1341—1345), князь Заславський (1345 — після 1366).
  • Семен Євнутович (? — після 1411) — князь свислоцький (до 1390 — після 1411 рр.) У 1390 р. взятий у полон Вітовтом Кейстутовичом і виданий Ордену як заручник. У 1411 р. в числі інших князів підписав мир з Орденом
  • Михайло Євнутович (? — 12.08.1399) — князь Заславський (бл. 1366—1399). Загинув у битві на р. Ворсклі.
    • Юрій Михайлович — Князь Заславський (1399—? рр.) Відомий з родоводів.
      • Іван Юрійович (1468—1499) — князь Заславський (2-а пол. XV ст.), намісник мінський.
        • Михайло Іванович (? — 1529) — князь мстиславський (1499—1514, 1519—1529 рр.), намісник вітебський (1494—1495). Одружився у 1499 р. з княжною Юліанною Іванівною Мстиславською. У придане отримав Мстиславське князівство і став писатися князем Мстиславським. У серпні 1514 р. капітулював перед московським військом, очоленим кн. М. Д. Щенятєвим і кн. І. М. Воротинським і склав васальну присягу. Після битви під Оршею знову повернувся у Литву. 2-га дружина — Василиса Іванівна Гольшанська-Дубровицька. Його нащадки княжили у Мстиславському князівстві та володіли уділами в Московії, і писались Мстиславськими.
          • Марина Михайлівна (?—1563) — дружина 1) Юрія Григоровича Остика; 2) Миколая Петровича Кішки.
          • Томіла Михайлівна (?—1555)
          • Анастасія Михайлівна (?—1580)
          • Богдана Михайлівна (?—1565), перший чоловік — Андрій Сангушко, другий — Андрій Никодимович Цехановський.
          • Федір Михайлович Мстиславський (? — 30 червня 1537) — московський боярин, муромський воєвода (1530—1532); дружина — Анастасія Петрівна, дочка казанського царевича Куйдагула.
            • Іван Федорович Мстиславський (?—1586) — московський боярин, воєвода.
              • Федір Іванович Мстиславський (? — 19 лютого 1622) — московський боярин з 1572 року, видний діяч часів Смути, голова Семибоярщини (1610—1612), керував Земським собором 1613 року, на якому було обрано нового царя.
                • Василь Федорович Мстиславський, помер молодим.
                • Ольга Федорівна
                • Ірина Федорівна
              • Василь Іванович (?—1582) — московський боярин
              • Анастасія Іванівна
              • Ірина Іванівна
          • Василь Михайлович
        • Федір Іванович (? — 1539) — князь Заславський (1499—1539), намісник вітебський (1492), брянський (1494—1499), оршанський (1501—1538). Дружина — Софія Андріївна Санґушко.
          • Анна Федорівна (? — 1572) — 1-й чол. — Іван Глібович; 2-й — Ієронім Сенявський (1516—1579/1582), воєвода руський.
        • Богдан Іванович (? — бл. 1530) — намісник мінський (1499—1519). Дружина — Аграфена Ходкевич († після 1542), донька Івана Ходкевича.
          • Федька Богданівна — 1-й — Семен Підберезький; 2-й — Андрій Одинцевич.
          • Марія Богданівна — 1-й — Василь Толочинський; 2-й — Іван Горностай.
          • Анна Богданівна — князь Януш Любецький.
          • Томіла Богданівна — князь Григорій Горський.
        • N дочка — дружина Богдана Глинського.
        • Марія Іванівна — дружина Івана Красного(?)
        • Софія Іванівна — ймовірно^[2] дружина Миколая Радзивіла Старого († 1509), воєводи віленьського.
    • Андрій Михайлович (? — після 1404) — Князь Заславський (? — після 1404 рр.) Згаданий у документі 1404 р.

• Мстиславські
• Гольшанські
• Сангушки
• Заславське князівство

• Кром М. М. Меж Русью и Литвой. Пограничные земли в системе русско-литовских отношений конца XV — первой трети XVI в. — М. 2010. — 320 с.
• Войтович Л. 4.5. Гедиміновичі. Євнутовичі. Мстиславські Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
• Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. Warszawa, 1895.

• KSIĄŻĘTA ZASŁAWSCY I MŚCISŁAWSCY^{[недоступне посилання з липня 2019]}