Згинальний момент
![]() Згина́льний моме́нт — момент внутрішніх сил у перерізі об'єкта відносно осі, заданої в площині перерізу[2]. Основні поняття та допущенняСтрижень з прямою віссю, що працює на згин, називається балкою. Згин балки викликається зосередженими, розподіленими навантаженнями, а також зовнішніми моментами, які діють у площині, що проходить через вісь балки. Характерною ознакою деформації згину балки є зміна кривини її осі. Площина, в якій діють навантаження, називається силовою площиною. Якщо викривлена вісь балки лежить в силовій площині, то відбувається прямий згин балки. При прямому згині скривлена вісь балки є плоскою кривою, що є геометричним місцем вертикальних переміщень точок осі балки. Ці переміщення називаються прогинами балки. При прямому згині в поперечних перерізах балки виникають дві внутрішні сили: поперечна сила Q(x) та згинальний момент M(x), для визначення яких використовується метод перерізів. Якщо обидва зазначені силові фактори M(x) та Q(x) є відмінними від нуля, то такий згин називається поперечним. У випадку відсутності поперечних сил згин називається чистим. Розглядаючи згин, введемо на додаток до основних гіпотез опору матеріалів ще деякі гіпотези, характерні для згину:
На основі методу перерізів внутрішні сили в довільному перерізі балки, яка знаходиться під дією зрівноваженої системи сил, визначаються таким чином:
Математичні залежності між силовими факторами при згиніНа підставі одержаних формул (чи значень для характерних точок осі балки) для поперечних сил Q(x) та згинальних моментів М(х) будують їх епюри. Між згинальним моментом М(х), поперечною силою Q(x) та інтенсивністю розподіленого навантаження q(x) існують такі диференціальні залежності Властивості епюр згинальних моментівПобудову епюр поперечних сил і згинальних моментів, що проводиться з метою визначення небезпечних місць балки та обчислення в них напружень, можна проводити як якісно (наближено, коли інженеру невідомі всі параметри навантаження), так і кількісно (при повному чисельному розрахунку). Кількісно епюри будують за тими ж правилами, що й графіки будь-яких функцій. Тобто на відповідній ділянці записують функції Q(x) та M(x), підраховують їх значення у характерних точках (екстремуми, значення на границях ділянок) і будують графічні зображення у відповідних системах координат. З приведених вище математичних залежностей випливають такі висновки:
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia