Землекоп бразильський

?Землекоп бразильський
	;
Охоронний статус
	; Уразливий (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Горнерові (Furnariidae);
Рід:	Землекоп (Geositta);
Вид:	Землекоп бразильський;
Біноміальна назва
	Geositta poeciloptera; (Wied-Neuwied, 1830)
	; Ареал виду
Синоніми
	Anthus poecilopterus Wied-Neuwied, 1830; Geobates poecilopterus (Wied-Neuwied, 1830); Geobates poeciloptera (Wied-Neuwied, 1830)
Посилання
Вікісховище:	Geositta poeciloptera
Віківиди:	Geositta poeciloptera
EOL:	284230
ITIS:	711550
МСОП:	22701974
NCBI:	589962

Землекоп бразильський^[2] (Geositta poeciloptera) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)^[3]. Мешкає в Південній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 11-12 см, вага 17-19 г. Верхня частина тіла коричнева, над очима тонкі білі "брови". Крила темні, махові пера руді, помітні в польоті. Хвіст короткий, рудий з широкою чорною смугою. Горло біле, нижня частина тіла поцяткована темними плямками.

Поширення і екологія

Бразильські землекопи мешкають на півдні центральної Бразилії (від центрального Мату-Гросу і Гоясу до центрального Мінас-Жерайсу) та на сході Болівії (Національний парк Ноель Кемпф Меркадо на північному сході Санта-Крусу). В Сан-Паулу вид вважається вимерлим. У 1938 році бразильського землекопа спостерігали в Парагваї.

Бразильські землекопи живуть на відкритих рівнинах в саванах серрадо, на полях і пасовищах. Віддають перевагу місцевостям, де нещодовно трапилися пожежі. Зустрічаються на висоті від 500 до 1250 м над рівнем моря. Гніздяться в гніздах з сухої трави, які розміщують в норах, зокрема в покинутих норах броненосців.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. Бразильським землекопам загрожує знищення природного середовища.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Geositta poeciloptera. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.