Зерноїд каштановий

?Зерноїд каштановий
	; Самець каштанового зерноїда ; Самиця каштанового зерноїда
Охоронний статус
	; Уразливий (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Саякові (Thraupidae);
Рід:	Зерноїд (Sporophila);
Вид:	Зерноїд каштановий;
Біноміальна назва
	Sporophila cinnamomea; (Lafresnaye, 1839)
	; Ареал виду Гніздування Міграція Зимування
Синоніми
	Pyrrhula cinnamomea
Посилання
Вікісховище:	Sporophila cinnamomea
Віківиди:	Sporophila cinnamomea
EOL:	916005
ITIS:	563079
МСОП:	22723499
NCBI:	256690

Зерноїд каштановий^[2] (Sporophila cinnamomea) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)^[3]. Мешкає в Південній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 10 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина голови, крила і хвіст сірі решта тіла рудувато-каштанова, на крилах невеликі білі "дзеркальця". Дзьоб світло-жовтий, іноді сірий або чорний. Самиці мають переважно оливково-коричневе забарвлення.

Поширення і екологія

Каштанові зерноїди гніздяться на північному сході Аргентини (в провінціях Коррієнтес і Ентре-Ріос), на заході і крайньому південному сході Уругваю, на південному сході Парагваю та на крайньому півдні Бразилії (захід і південь штату Ріу-Гранді-ду-Сул). Взимку вони мігрують на північ, досягаючи аргентинської провінції Місьйонес, північно-східного Парагваю і центральної Бразилії.

Каштанові зерноїди живуть на вологих і заплавних луках та на болотах, зимують в саванах серрадо. Зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція каштанових зерноїдів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Sporophila cinnamomea. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 25 лютого 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 25 лютого 2022.