Зміїношия черепаха МакКорда

? Зміїношия черепаха МакКорда
Зміїношия черепаха МакКорда
Охоронний статус
На межі зникнення (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Клас: Плазуни (Reptilia) Ряд: Черепахові (Testudines) Підряд: Бокошиї черепахи (Pleurodira) Родина: Змієшиї черепахи Рід: Австралійська зміїношийна черепаха Вид: Зміїношия черепаха МакКорда
Біноміальна назва
Chelodina mccordi Rhodin, 1994
Синоніми
Chelodina timorensis
Посилання
Вікісховище: Chelodina mccordi Віківиди: Chelodina mccordi EOL: 963944 ITIS: 949497 МСОП: 123814489 NCBI: 904177 Fossilworks: 373853

Зміїношия черепаха МакКорда (Chelodina mccordi) — вид черепах з роду Австралійська зміїношийна черепаха родини Змієшиї черепахи. Отримала свою назву на честь американського герпетолога Вільяма МакКорда. Має 3 підвиди.

Загальна довжина карапаксу досягає 21,5 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. Голова помірного розміру. Шия значно коротша за інших представників свого роду. Карапакс овальної форми, розширюється до центру. На ньому є багато зморшок уздовж спини. Пластрон у цієї черепахи доволі великий. Лапи мають великі плавальні перетинки.

Карапакс світлий, сірувато-коричневого або майже темно-коричневого забарвлення. Пластрон жовто-білого кольору. У деяких особин на пластроні можуть бути світло-коричневі плями. Шкіра зверху сірого кольору, знизу — більш білого.

Полюбляє прісноводні озера, болота, рисові поля та іригаційні канали. Харчується рибою, земноводними та безхребетними.

Самиця відкладає від 8 до 9 яєць овальної форми. Розмір яєць 30×22 мм, вага — 8 г. Термін інкубації досягає 2—3 місяців. У новонароджених черепашенят помаранчево-сірий пластрон й шкіра нижньої частини тіла. З однієї кладки черепашенята можуть вилуплюватися з різницею у 30 днів.

Мешкає на о. Роті (Індонезія) та Східному Тиморі.

• Chelodina mccordi mccordi
• Chelodina mccordi roteensis
• Chelodina mccordi timorensis

• Valverde, J. 2010. Schlangenhalsschildkröten Reptilia (Münster) 15 (85): 16-23 [erratum in 86: 10]
• Hennig, A.S. 2004. Haltung von Wasserschildkröten. Natur und Tier Verlag (Münster), 125 pp.