Цей перелік містить колишні населені пункти, що існували на території сучасної Житомирської області України. Сюди включені також ті, що існували до утворення Житомирської області у 1937 році на територіях, включених до складу області.
Перша колонка — остання відома назва населеного пункту за авторитетними джерелами, друга колонка — остання відома категорія населеного пункту, третя — остання відома адміністративно-територіальна одиниця приналежности другого порядку, четверта — остання відома адміністративна одиниця безпосереднього підпорядкування населеного пункту, п'ята — остання відома чисельність населення на дату, шоста — остання відома кількість дворів на дату, сьома — час заснування, якщо про це є інформація в авторитетних джерелах, восьма — дата ліквідації, якщо відома, дев'ята — відома інформація про населений пункт; заповнюється при відсутности окремої статті, десята — координати місця населеного пункту, визначено за історичними мапами.
Станом на 17 грудня 1926 року показаний у підпорядкуванні Закусилівської сільської ради Народицького району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року значився як х. Велика Школа Бабиницької сільської управи. На 1 вересня 1946 року не значився на обліку[4].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Красівської сільської ради Бердичівського району Бердичівської округи. На 1 жовтня 1941 року не значилася на обліку[4].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Купищенської сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[4].
До 1923 року входив до складу Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії. У 1923 році увійшов до складу новоутвореної Ворсівської сільської ради, яка 7 березня 1923 року включена до складу новоствореного Малинського району Малинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[4].
Станом на 17 грудня 1926 року числилося у підпорядкуванні Щербатівської сільської ради Малинського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значилося на обліку[5].
Станом на 13 лютого 1928 року числився у підпорядкуванні Вепринської сільської ради Малинського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[5].
Інша назва — Захарів. Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Бехівської сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[5].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Стовпинської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[5].
Багрич-Стовпчанська
хутір
Олевський район
Стовпинська сільська рада
до 1 жовтня 1941
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Стовпинської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[5].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Юрівської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[5].
Станом на 4 грудня 1954 року числився у підпорядкуванні Ігнатпільської сільської ради Овруцького району. На 1 березня 1961 року не значився на обліку[5].
Станом на 1 жовтня 1941 року числився у підпорядкуванні Кримоцької сільської управи Радомишльського району Житомирської області. На 1 вересня 1946 року не значився на обліку[5].
Станом на 1 жовтня 1941 року числився у підпорядкуванні Скоморохівська сільської управи Житомирського району Житомирської області. На 1 вересня 1946 року не значився на обліку[5].
Станом на 2 лютого 1928 року числився в підпорядкуванні Заньківської сільської ради Потіївського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[6].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Липсько-Романівської сільської ради Овруцького району Коростенської округи. На 1 вересня 1946 року не значився на обліку[7].
Також Берни. Станом на вересень 1924 року числився у підпорядкуванні Забілоцької сільської ради Радомишльського району Малинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[8].
Також Березівський млин при Черемошні. Станом на 15 червня 1926 року числився у підпорядкуванні Черемошненської сільської ради Пулинського району Житомирської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[9].
Станом на вересень 1929 року числився у підпорядкуванні Продубіївської сільської ради Коростишівського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[9].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Перганської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[10].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Юрівської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[10].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Виступовицької сільської ради Овруцького району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[10].
Станом на 13 лютого 1928 року числився у підпорядкуванні Борщівської сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[10].
Станом на 15 червня 1926 року числився у підпорядкуванні Мінінської сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[11].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Озерянської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[11].
Станом на 13 лютого 1928 року числився у підпорядкуванні Борщівської сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[11].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Бігунської сільської ради Словечанського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[12].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Озерянської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[12].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Ушомирської сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[13].
Станом на 13 лютого 1928 року числився у підпорядкуванні Великорачанської сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[13].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Охотівської сільської ради Лугинського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[13].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Юрівської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[14].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Кам'янської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[14].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Кишинської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[14].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Копищанської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[14].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Радовельської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[14].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Юрівської сільської ради Олевського району Коростенської округи. Після 1954 року не значився на обліку[15].
Станом на 1 жовтня 1941 року числився у підпорядкуванні Паволочківської сільської управи Миропільського району Житомирської області. На 1 вересня 1946 року не значився на обліку[15].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Дивинської сільської ради Брусилівського району Київської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[15].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Будко-Собичинської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[15].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Бігунської сільської ради Словечанського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[15].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Ковцької сільської ради Лугинського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[16].
Станом на 1 жовтня 1941 року числився у підпорядкуванні Собичинської сільської управи Олевського району Житомирської області. На 1 вересня 1946 року не значився на обліку[17].
Станом на 13 лютого 1928 року числився у підпорядкуванні Борщівської сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[17].
Станом на 13 лютого 1928 року числився у підпорядкуванні Краснобірської сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[17].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Кам'янської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[17].
Станом на 2 лютого 1928 року числився у підпорядкуванні Пилиповицької сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[18].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Левковицької сільської ради Словечанського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[18].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Собичинської сільської ради Олевського району Житомирської області. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[18].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Березово-Грудської сільської ради Лугинського району Житомирської області. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[19].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області. На 1 вересня 1946 року не значився на обліку[19].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Майданської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[19].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Бігунської сільської ради Словечанського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[19].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Озерянської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[20].
Станом на 16 лютого 1960 року числився у підпорядкуванні Вербівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, що фактично зрісся із с. Вербів[21].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Іскоростської сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[21].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Вигівської сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[21].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Левковицької сільської ради Овруцького району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[21].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Тепеницької сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[21].
Станом на 13 лютого 1928 року числився у підпорядкуванні Меделівської сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[22].
Станом на 13 лютого 1928 року числився у підпорядкуванні Вепринської сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[22].
Також Будилівський хутір. Станом на вересень 1924 року числився у підпорядкуванні Будилівської сільської ради Потіївського району Малинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[22].
Також Будище. Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Купецької сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[23].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Давидківської сільської ради Народицького району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[23].
Засноване у 18 столітті. У 1796 році селом володів генерал Торсуков. У 1768 році в селі була рудня, на початку 19 століття в околицях села на річці Тростяниця діяло три рудні. Не існує[24].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Бехівської сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[25].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Юрівської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[25].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Макалевицької сільської ради Малинського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[25].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Юрівської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[26].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Копищанської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[27].
Станом на 15 червня 1926 року числився у підпорядкуванні Мінінської сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[28].
Станом на 1 жовтня 1941 року числився у підпорядкуванні Грубської сільської управи Коростишівського району Житомирської області. На 1 вересня 1946 року не значився на обліку[28].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Жубровицької сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[29].
Станом на 1 жовтня 1941 року показаний у підпорядкуванні Дубровської сільської управи Малинського району Житомирської області. На 1 вересня 1946 року не значився на обліку[30].
Станом на 13 лютого 1928 року числився у підпорядкуванні Борщівської сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[30].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Голишівської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[30].
До 1923 року входив до складу Горбулівської волості Радомисльського повіту Київської губернії. У 1923 році включений до складу новоутвореної Аннопільської сільської ради Горбулівської волості. Після 1923 року не значився на обліку[31].
Також Верески. Станом на вересень 1924 року числився у підпорядкуванні Меньківської сільської ради Потіївського району Малинської округи. На 2 лютого 1928 року не значився на обліку[31].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Новорадчанської сільської ради Народицького району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[31].
До 1923 року входив до складу Горбулівської та Потіївської волостей Радомисльського повіту Київської губернії. У 1923 році увійшов до складу новоутвореної Горбулівської сільської ради, яка 7 березня 1923 року включена до складу новоствореного Потіївського району Малинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[32].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Бігунської сільської ради Словечанського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[32].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Іскоростської сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[32].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Сарновицької сільської ради Народицького району Коростенської округи. На 10 лютого 1952 року не значився на обліку[32].
На обліку як населений пункт Богунської сільської ради з 1928 року (за іншими даними — з 1923 року[34]). 15 вересня 1930 року, в складі сільської ради, переданий до приміської смуги Житомирської міської ради. 23 серпня 1934 року включений до меж м. Житомира[35].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Бехівської сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[36].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Радогощанської сільської ради Лугинського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[36].
До 1923 року входив до складу Потіївської волості Радомисльського повіту Київської губернії. У 1923 році увійшов до складу новоутвореної Меньківської сільської ради, яка 7 березня 1923 року включена до складу новоствореного Потіївського району Малинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[36].
У списку населених пунктів Житомирської області на 1 жовтня 1941 року числився у складі Дібровської сільської управи Лугинського району. На 1 вересня 1946 року не значився на обліку[37].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Бігунської сільської ради Словечанського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[37].
Станом на вересень 1924 року числився у підпорядкуванні Березівської сільської ради Коростишівського району Малинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[37].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Охотівської сільської ради Лугинського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[37].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Озерянської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[38].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Стовпинської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[38].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Радогощанської сільської ради Лугинського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[38].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Давидківської сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[38].
Входив до складу Горбулівської та Потіївської волостей Радомисльського повіту Київської губернії. У 1923 році увійшов до складу новоствореної Аннопільської сільської ради. 16 січня 1923 року переданий до складу Неражської сільської ради, яка 7 березня 1923 року включена до складу новоутвореного Потіївського району Малинської округи. 10 вересня 1924 року підпорядкований відновленій Аннопільській сільській раді Потіївського району. На 2 лютого 1928 року не значився на обліку[38].
Станом на 2 лютого 1928 року числився у підпорядкуванні Заньківської сільської ради Радомишльського району. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[38].
Станом на 17 грудня 1926 року числилося у підпорядкуванні Великоглумчанської сільської ради Ємільчинського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[39].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Ушомирської сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[39].
Станом на 1 жовтня 1941 року числилося у підпорядкуванні Руднє-Городищенської сільської управи Троянівського району Житомирської області. На 1 вересня 1946 року не значилося на обліку[40].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Ворсівської сільської ради Малинського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[40].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Виступовицької сільської ради Овруцького району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[41].
Станом на 31 січня 1928 року числився у підпорядкуванні Войташівської сільської ради Коростишівського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[41].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Кам'янської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[41].
Станом на 1 жовтня 1941 року числився у підпорядкуванні Смолківської сільської управи Новоград-Волинського району Житомирської області. На 1 вересня 1946 року не значився на обліку[41].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Бехівської сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[42].
До 1923 року — хутір Горбулівської та Потіївської волостей Радомисльського повіту Київської губернії. У 1923 році включений до складу новоствореної Аннопільської сільської ради Потіївської волості. 16 січня 1923 року передана до складу Неражської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Потіївського району Малинської округи. 10 вересня 1924 року підпорядкований відновленій Аннопільської сільської ради Потіївського району. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[42].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Пашинської сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[43].
Станом на 1 жовтня 1941 року числився у підпорядкуванні Білокоровицької сільської управи Олевського району Житомирської області. На 1 вересня 1946 року не значився на обліку[43].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Левковицької сільської ради Словечанського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[43].
Інша назва — Вережники. Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Межиріцької сільської ради Народицького району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[43].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Дубровської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[44].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Тхоринської сільської ради Словечанського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[44].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Бехівської сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[45].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Левковицької сільської ради Словечанського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[45].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Пашинської сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[45].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Гуницької сільської ради Овруцького району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[45].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Бабушківської сільської ради Чуднівського району Бердичівської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[45].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Гуницької сільської ради Овруцького району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[45].
До 1923 року входив до складу Ходорківської волості Сквирського повіту Київської губернії. У 1923 році увійшов до складу Грубської сільської ради, яка 7 березня 1923 року включена до складу новоутвореного Ходорківського району Бердичівської округи. 27 червня 1925 року, в складі сільської ради, увійшов до Коростишівського району Житомирської округи. У 1941—44 роках підпорядковувався Струцівській сільській управі Коростишівського району. 5 березня 1959 року, внаслідок об'єднання сільських рад, увійшов до складу Щигліївської сільської ради Коростишівського району[46].
До 1928 року — колонія. Станом на вересень 1924 року числився у підпорядкуванні Янівської сільської ради Потіївського району Малинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[46].
Станом на 13 лютого 1928 року числився у підпорядкуванні Борщівської сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[46].
Станом на 15 червня 1926 року числився у підпорядкуванні Верлооківської сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 13 лютого 1928 року не значився на обліку[46].
Станом на 15 червня 1926 року числився у підпорядкуванні Межиріцької сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[47].
Станом на 13 лютого 1928 року числився у підпорядкуванні Меделівської сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[47].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Тхоринської сільської ради Словечанського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[47].
До 1923 року входив до складу Малинської волості Радомисльського повіту. У 1923 підпорядковане новоутвореній Баранівській сільській раді, яка 7 березня 1923 року включена до складу новоствореного Малинського району Малинської округи. На 17 грудня 1926 року не значився на обліку[48].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Собичинської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[48].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Левковицької сільської ради Словечанського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[48].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Бехівської сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[48].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Кишинської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[49].
Станом на 13 лютого 1928 року числився у підпорядкуванні Вепринської сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[49].
Станом на 15 червня 1926 року числився у підпорядкуванні Межиріцької сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[50].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Іскоростської сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[50].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Ласківської сільської ради Народицького району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[50].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Стародорогинської сільської ради Народицького району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[50].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Радовельської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[50].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Дідковицької сільської ради Народицького району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[50].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Озерянської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[51].
Станом на 10 жовтня 1925 року числився у підпорядкуванні Шумської сільської ради Троянівського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[51].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Кишинської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[51].
До 1923 року — хутір Кичкирівської волості Радомисльського повіту Київської губернії. У 1923 році включений до складу новоствореної Малорачанської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Радомишльського району Малинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[51].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Озерянської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[51].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Кочичинської сільської ради Ємільчинського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[52].
Станом на 15 червня 1926 року числився у підпорядкуванні Юрівської сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[52].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Юрівської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[52].
Станом на 13 лютого 1928 року числився у підпорядкуванні Вишевицької сільської ради Радомишльського району Волинської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[52].
Станом на 1 жовтня 1941 року числилося у підпорядкуванні Головинської сільської управи Черняхівського району Житомирської області. На 1 вересня 1946 року не значилося на обліку[52].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Тепеницької сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[53].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Пашинської сільської ради Ушомирського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[53].
Станом на 1 жовтня 1941 року показаний у підпорядкуванні Зарубинецької сільської управи Андрушівського району Житомирської області. На 1 вересня 1946 року не значився на обліку[54].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Радовельської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[54].
Також Велика Горбаша. Відома з 1924 року як населений пункт Високівської (згодом — Високо-Чеська) сільської ради Черняхівського району Житомирської округи. На 1 жовтня 1941 року не значилася на обліку[54].
Станом на 1 жовтня 1941 року показаний у підпорядкуванні Горбулівської сільської управи Потіївського району Житомирської області. На 1 вересня 1946 року не значився на обліку[54].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Усівської сільської ради Словечанського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[55].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Юрівської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[55].
Входив до складу Горбулівської та Потіївської волостей Радомисльського повіту Київської губернії. У 1923 році увійшов до складу новоствореної Корчівської сільської ради Потіївської волості. 16 січня 1923 року переданий до складу Свидівської сільської ради, яка 7 березня 1923 року включена до складу новоутвореного Потіївського району Малинської округи. На 2 лютого 1928 року не значився на обліку[55].
Станом на 17 грудня 1926 року числилася у підпорядкуванні Городищенської сільської ради Малинського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значилася на обліку[56].
Станом на 1 жовтня 1941 року показаний у підпорядкуванні Лучицької сільської ради Городницького району Житомирської області. На 1 вересня 1946 року не значився на обліку[56].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Голишівської сільської ради Олевського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[57].
Станом на 15 червня 1925 року числився у підпорядкуванні Терехівської сільської ради Бердичівського району Бердичівської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[57].
Станом на 17 грудня 1926 року числився у підпорядкуванні Пинязевицької сільської ради Малинського району Коростенської округи. На 1 жовтня 1941 року не значився на обліку[57].
Костриця М., Кондратюк Р., Тимошенко В. (2005). Історико-географічний словник Малинщини(PDF) (вид. Житомирське науково-краєзнавче товариство дослідників Волині, Відділ освіти Малинської райдержадміністрації). Малин. с. 72. Процитовано 1 листопада 2024.
