Зоологічний музей Зоологічного інституту Російської Академії наук (рос. Зоологический музей Зоологического института РАН)— найстаріший зоологічний музей на території Росії, структурний підрозділ Зоологічного інституту Російської академії наук.
Історія
Створення Зоологічного музею пов'язана з історією першого вітчизняного музею Кунсткамери (1714 рік), коли з Москви було перевезено природничо-історичні колекції Петра I до Зеленої вітальні Літнього палацу. Згодом Музею було виділено будинок колишнього барона О. В. Кікіна — «Кікіни палати». 1719 року відкрили для загального відвідування.
У березня 1724 року за наказом Петра I було розпочато створення альбомів із рисунками рідкісних експонатів. Того ж року, зоологічні виставкові зали були передані під опіку щойно створеної Академії наук.
1803 року зоологічну колекцію було передано до складу Музею ботаніки, зоології та мінералогії Академії наук.
Після реформування Академії наук на початку 1830 року, колекції Кунсткамери поділили на незалежні профільні музеї.
1893 року для зберігання зоологічної колекції побудовано окремий будинок на Університетській набережній (Стрілка Васильєвського острова). 1896 року зоологічна колекція і співробітники відділу змогли остаточно переїхати до нового будинку і тільки в лютому 1901 року в присутності російського імператора Миколи II, зоологічний відділ Музею був відчинений для відвідувачів.
У травні 1922 року, аналізуючи стан установ Академії наук віце-президент, академік Володимир Стєклов повідомив: «В Зоологическом музее (второй за Британским музеем, а по не обработанному ещё материалу его превосходящий) коллекции портятся, работа учёная и по разработке материала становится невозможной…»[9].
Під час Німецько-радянської війни колектив Зоологічного інституту зазнав значних втрат, про що свідчить меморіальна дошка при вході. Серед загиблих у роки блокади Ленінграда: А. І. Аргіропуло, Н. Н. Афанасьева, М. А. Баженов, А. М. Герасимов, Д. А. Оглоблін, А. Н. Рейхардт, А. П. Семенов Тянь-Шанський, А. С. Скориков, С. С. Смирнов та інші.
У період з 1947 до 1954 рр. відбувались зміни у систематичній експозиції. Ідентичність усіх виставкових експонатів було перевірено, складено тексти експлікації та підготовлено нові етикетажі у період з 1954 до 1964 рр.
Музей очолювали:
Ф. Ф. Брандт (1831—1879),
А. А. Штраух (1879—1893),
Ф. Д. Плеске (1893—1896),
В. В. Заленський (1897—1906),
Н. В. Насонов (1906—1921),
А. А. Бяліницький-Біруля (в.о. директора з 1923, директор — з 1927 року).
У період з 1917 до 1930 рр. Музей очолювала Рада Академії.
Сучасна експозиція
Киргиляхський мамонт
Музейна експозиція займає більшу частину другого поверху будівлі Зоологічного інституту, а також хори першого залу. Загальна кількість представлених експонатів налічує понад 30 тисяч, а загальна площа експозицій складає 6 тис. м².
Хребетні тварини: риби, земноводні, плазуни і птахи; також представлено близько 3000 видів безхребетних (губки, корали, ракоподібні, молюски; розміщено організми-обростувачі, а також небезпечні для людини та інших тварин паразитичні організми).
Третя зала
Присвячена ссавцям: ліва частина залу містить систематичну колекцію, центр зали й права частина залу містить 89 біологічних діорам від ландшафтних, така як «Уссурійськая тайга», до невеликих настінних. Представлено унікальні експонати вже вимерлих тварин: тасманійський вовк (опудало та скелет) і Стеллерова корова (збережено скелет). Особливу цінність представляє колекція мамонтів: «Березовський мамонт», мамонтеня (самець «Діма» і самочка «Маша»), «Мамонт Адамса» (найстаріший і найбільший скелет мамонта). На початку зали розташована діорама «Лежбище морських котиків», завершується зала трьома діорамами: «Група левів на полюванні», «Жирафи у савані» і «Високогір'я Тянь-Шань».
↑Зоологический музей АН СССР // Санкт-Петербург. Петроград. Ленинград. Энциклопедический справочник. 1992: / Ред. коллегия: Белова Л. Н., Булдакова Г. Н., Дегтярев А. Я. и др.. — М.: Большая Российская энциклолпедия, 1992. — С. 227. — 687 с. — 80 000 экз. — ISBN 5-85270-037-1.
Література
Зоологический институт. 150 лет. / Ред. Скарлато О. А. — Л: Наука, 1982. 243 с.
Наумов Д. В. Зоологический музей АН СССР, Л.: Наука, 1980. 112 с.
Брандт Ф. Ф. Зоологический и Зоотомический музей // Зап. Имп. АН. Т. 7. Кн. 1. 1865. С. 1-35.
Высочайше утвержденное Положение о Зоологическом музее ИАН. // ПСЗРИ. Т. 15. 1895. СПб, 1899. С. 133—135.
Слепкова Н. В. Развитие Зоологического музея Академии наук как центра исследований по систематике. (Слепкова, Надежда Валентиновна. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата биологических наук). 2006. Санкт-Петербург.
Slepkova Nadezhda V. То the history of the Zoological Museum. The history of the site. Exhibition at the beginning of the 20th century // Trudy Zool. Inst. Ross. Akad. Nauk. V. 286. 2000. P. 147—154.
.jpg)
