Зоологічний музей Луганського університету

Зоологічний музей Луганського університету
48°33′54″ пн. ш. 39°19′00″ сх. д. / 48.56492222° пн. ш. 39.31672222° сх. д. / 48.56492222; 39.31672222
Тип	музей
Країна	Україна
Розташування	Луганськ, вул. Оборонна, 2
Адреса	вулиця Оборонна, 2, Луганськ, Україна
Засновано	1934 (?) року
Фонд	бл. 10 тис. одиниць
Відвідувачі	до 4 тис. осіб на рік
Сайт	corsac.luguniv.edu.ua/main/zoomuz-LNU.htm
Зоологічний музей Луганського університету (Україна)

Зоологічний музей Луганського університету — навчальний, освітній і науковий підрозділ Луганського національного університету ім. Т. Шевченка.

Музей розташований у одному з навчальних корпусів ЛНУ в центрі міста. Експозиція і фонди розміщені у спеціально обладнаних кімнатах останнього поверху навчального корпусу № 2, у якому розміщені кафедри Факультету природничих наук.

Музей започатковано в період між 1924 та 1936 роками як Кабінет зоології ДІНО — «Донецького інституту народної освіти» (перша назва сучасного Луганського національного університету ім. Т. Шевченка). Точна дата створення кабінету не відомо, оскільки в письменних джерелах цей факт не відзначений і оскільки кабінет зоології формувався поступово, у міру розвитку природничих спеціальностей.

Однозначні дані стосуються 1934 року, коли на роботу до педінституту (реорганізація ДІНО в Луганський педінститут сталася 1934 р.) прибув відомий харківський теріолог Іван Сахно. Переїзд Сахна відбувся відразу після розформування в Харкові природного факультету педагогічного інституту, де він працював до того часу. Разом з ним до Луганська переїхала і значна частина колекції хребетних тварин (в першу чергу, вся екзотична частина сучасної колекції музею). З того часу і до виходу на пенсію (1969 р.) І. Сахно був завідувачем кафедри зоології, в межах якої на той час діяв Кабінет зоології. Як відзначають в своїй монографії А. Климов та В. Курило (2006), в 1934-38 рр. кабінет зоології був «в числі найкращих серед периферійних вищих навчальних закладів України»^[1].

Фактично з часу появи в Луганську Івана Сахна Кабінет зоології почали іменувати Зоологічним музеєм, проте статусу музею як окремого структурного підрозділу ця колекція не мала, і основним її призначенням було забезпечення студентів природничих спеціальностей наочним матеріалом для освоєння курсу зоології та суміжних дисциплін.

Період становлення музею розтягнувся на довгі роки, вкл. лихоліття ІІ Світової війни, відбудову тощо. Всі ці етапи докладно описано в нещодавній публікації щодо історії музею (Загороднюк, 2009). Нарешті, в 1972 році природничо-географічний факультет, а з ним і Музей отримали новий навчальний корпус (в даний час корпус № 2), який був введений в дію 1973 р. Музей отримав площі в новому корпусі, і з цього часу почався новий період існування Зоологічного музею в його сучасному вигляді.

Визначну роль у формуванні експозиції музею відіграв Сергій Панченко, досвідчений орнітолог, який привіз з Казахстану величезну кількість зразків, зокрема птахів, які прикрасили експозицію музею. Статус музею при цьому не змінився, і він залишився неструктурним підрозділом кафедри зоології. Пізніше, після об'єднання кафедр ботаніки і зоології (у 1997 р.) в одну він увійшов до складу новоствореної кафедри біології.

З близько 2000 і до акупації Луганська росіянами у 2014 р. музеєм опікувався його завідувач і таксидерміст за сумісництвом Сергій Литвиненко, знаний луганський природознавець і єдиний на той час штатний співробітник музею. В час війни, коли фактично всі зоологи ЛНУ покинули місто, музей залишився без опіки, а певний час в ньому 'працювали' різноманітні непосвячені в справу персони, яких запрошували окупаційні органи. перші два роки окупації музей час від часу відвідували луганські зоологи, які проводили затравку колекцій від шкідників.

Докладний опис історії музею та його експозиції представлено в огляді Ігоря Загороднюка^[2]. Остеологічна колекція, передана відомим теріологом Олександром Кондратенком, описана у спеціальній праці Сергія Заїки^[3]. Іхтіологічна колекція Валерія Денщика, що зберігалася без належного догляду у одному з підсобних приміщень факультету (близько 320 банок, потреба постійного доливу), 2009 року за рішенням керівництва факультету і університету була передана до зоологічних фондів Національного науково-природничого музею НАН України.

У збірнику працю "Зоологічні колекції та музеї" (2014) вміщено 3 статті про Зоологічний музей ЛНУ, у тому числі:

• про "червонокнижних" хребетних тварин в ЗМ ЛНУ (С. Філіпенко^[4])
• про колекції анамній в ЗМ ЛНУ (С. Фомін ^[5])
• про історію формування колекцій ЗМ ЛНУ (Г. Євтушенко ^[6]).

Експозиція розміщена в кількох суміжних приміщеннях:

• центральна зала — ссавці,
• великий коридор — плазуни, амфібії, риби,
• окрема велика кімната — птахи,
• підвал «гальорки» аудиторії 551 — безхребетні і нижчі хордові.

Вітрина в розділі «Плазуни»	Одна з вітрин в залі птахів	Метелики в залі безхребетних

У музею є невелика таксидермічна лабораторія з шафами для збереження фондів. Є кімната, в якій при потребі можуть працювати приїжджі фахівці. Спеціальних приміщень для збереження остеологічних колекцій, «мокрих колекцій», запасників для експозицій та інших фондів у музею немає.

23 листопада 2012 року в Зоологічному музеї з ініціативою Лабораторії Корсак проведено конференцію «День зоологічного музею», присвячену 40-річчю створення нової експозиції музею (у ІІ корпусі ЛНУ). Конференція зібрала понад 50 учасників, у тому числі більшість колишніх співробітників музею та кафедри зоології, яка існувала у 1936–1996 роках. За підсумками роботи цієї конференції впорядковано збірник наукових праць «Зоологічні колекції та музеї» (Київ, 2014).

В різні періоди розвитку музею ним опікувалися різні дослідники. Серед них:

• Борис Вальх — таксидерміст та колекціонер, з ім'ям якого пов'язують становлення колекції.
• Іван Сахно — зоолог, завідувач кафедри зоології ЛНУ, який створив колекцію і опікувався нею протягом 1934—1969 рр.
• Людмила Титаренко — зоолог (ентомолог), перший завідувач колекції (музею), її опікун протягом 1937—1967 рр.).
• Микола Симонов — таксидерміст, який у 1945—1967 рр. працював над експозицією і вів при музеї юннатський гурток.
• Людмила Лебедєва — ентомолог, упродовж багатьох років куратор «безхребетної» частини експозиції.
• Сергій Панченко — зоолог (орнітолог), в яким пов'язано формування експозиції музею в новому корпусі університету у 1972—1974 рр.
• Валерій Лісничий — орнітолог, таксидерміст, який зробив величезну кількість опудал птахів і привіз значну кількість північних птахів з пташиних базарів.
• Микола Самчук — орнітолог та автор низки зразків іхтіологічної частини експозиції, зав. кафедрою зоології, якій підпорядковувався музей, у 1986—1996 роках;
• Валерій Денщик — іхтіолог, автор низки стендів з рибами, молюсками та коралами, привезеними ним із дальніх морських експедицій;
• Олександр Кондратенко — теріолог та зоолог широкого профілю, колектор остеологічної колекції дрібних ссавців (до 2000 екз.) та низки колекційних зразків (тушки) ссавців і птахів; упорядник нової серії експозиційних етикеток у залі ссавців.
• Сергій Литвиненко — завідувач і таксидерміст музею у 1986—2014 роках.

• Дослідники природи сходу України
• Луганський національний університет

• Загороднюк І. Іван Сахно та розвиток зоології й музейної справи на Луганщині: історичні розвідки // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2011. — № 9. — С. 69-89.
• Загороднюк І. В. Кафедра зоології // Факультет природничих наук: шляхами зростання / За ред. В. Д. Дяченка, О. О. Кисельової, А. О. Климова. — Луганськ: Елтон-2, 2013. — С. 142-173. — ISBN 978-617-563-117-1. (Історія розвитку зоомузею ЛНУ у складі кафедри зоології).