Парк-музей кам'яних баб (Луганськ)

Парк-музей антропоморфних стел і половецьких кам'яних статуй
48°33′48.33″ пн. ш. 39°19′4.37″ сх. д. / 48.5634250° пн. ш. 39.3178806° сх. д. / 48.5634250; 39.3178806
Тип	музей
Країна	Україна
Розташування	Україна: Луганськ
Адреса	вул. Оборонна, 2
Засновано	1972 (перша статуя привезена 1969 року)
Фонд	68 скульптур і стел
Парк-музей кам'яних баб (Луганськ) (Україна)
Парк-музей кам'яних баб у Вікісховищі

Парк-музе́й антропомо́рфних стел і полове́цьких кам'яни́х ста́туй — музей просто неба, один з найбільших на пострадянському просторі язичницьких парків-музеїв. Розташований на території Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Складається з колекцій антропоморфних стел катакомбної культури XXV—XX століття до н. е. (6 екз.) і пам'яток сакрального мистецтва половців XI-ХІІІ століття (62 екз.).

Протягом століть кількість половецьких балбалів постійно зменшувалась. Першу хвилю знищень принесли татаро-монголи. Мусульмани або трощили скульптуру на друзки, або, якщо камінь був міцний, відбивали голову і боввана закопували у землю. Руйнуючи половецький культ, загарбники повністю підкорювали завойований ним народ.

Період XVIII–XX століття приніс другу хвилю масового знищення половецьких ідолів. Іноді їх звозили у панські маєтки. Решта використовувалась для господарчих і будівельних потреб.

Однак поступово ентузіасти, краєзнавці і науковці встають на захист історичних пам'яток. З'являються перші колекції половецьких статуй у заповіднику Асканія-Нова, Катеринославі та інших місцях.

Перший перепис половецьких баб був проведений згідно з циркуляром МВС Російської імперії 23 грудня 1843 року. До переліку було внесено 645 бовванів переважно з півдня України.^[1]

У 1903-1905 роках Московським археологічним товариством був проведений другий опис баб. За відомостями П. Уварової, було виявлено 1113 статуй.^[2]

За даними С. Плетньової, в Катеринославській губернії було зафіксовано 428 бовванів, у Таврійській — понад 200.^[3] Дмитро Багалій стверджував, що у Харківській губернії на облік було поставлено 140 статуй.^[4]

1972 року їх кількість зменшилась до 644 екземплярів. Однак у наступні роки археологи почали фіксувати нові знахідки.

У Луганській області зберігалось 114 бовванів, з них у:

• Луганську — 74, у тому числі 68 — у парку-музеї, 2 — в археологічному музеї педагогічного університету, 4 — в обласному краєзнавчому музеї;
• Свердловському міському музеї — 17;
• сільському музеї Смолянинового — 4;
• Первомайському міському музеї — 3;
• Антрацитівському музеї — 2;
• Лисичанському музеї — 2.

Решта скульптур зникла, зокрема зі Старобільська, Антрацита і Ровеньків.

Місце виявлення кам'яних статуй, які зберігаються у парку

Райони скупчення половецьких скульптур

Антропоморфні стели катакомбної культури: Свердловський район — 2; Станично-Луганський район — 4. Половецькі кам'яні статуї: Антрацитівський район — 13; Брянка — 1; Біловодський район — 1; Кіровськ — 1; Краснодонський район — 6; Лутугинський район — 3; Новоайдарський район — 1; Перевальський район — 5; Попаснянський район — 7; Ровеньки — 2; Ростовська область — 2; Слов'яносербський район — 6; Свердловський район — 11; Стаханов — 1; відомості втрачені — 2.[5]

Одним із засновників парку-музею є Костянтин Красильников, завідувач Луганським відділенням Східноукраїнського філіалу Інституту археології НАН України.

Одну з перших статуй привезли у 1969 році із села Кам'янка Лутугинського району.

Спочатку парк задумали розпланувати у подвір'ї педагогічного інституту навколо штучного кургану, засіяного ковилою. Тепер на цьому місці зведений третій корпус. Для колекції було виділено місце біля спортзалу.

За кількістю бовванів луганська колекція поступається лише дніпропетровській.

У парку-музеї представлені найхарактерніші типи кам'яних статуй, які дають змогу прослідкувати художній розвиток тюркського каменерізного мистецтва:^[5]

• Антропоморфні фігури із спеціально підібраних подовжених каменів.
• Зображення чоловіків з вусами і невеликою бородою.
• Зображення чоловіків переважно без шапок, іноді з однією або декількома косами до поясу. На деяких фігурах одне або обидва вуха прикрашено сережками, зрідка на шиї гривна або намисто.
• Зображення чоловіків одягненими в каптан з трикутними одворотами і вузькими рукавами. У талії — пояс з набором прикрас, пряжок і бляшок. Рідше просторий одяг з широкими рукавами без поясу і зброї.
• Фігури жінки із підкресленими дітородними органами.
• Кам'яні баби із посудинами, які тримають у правій руці або в обох руках. Форми посудин різноманітні: кубки, чаші, циліндричні судини.

У лютому 2010 року місцевий телеканал ЛОТ започаткував проект «Дива Луганщини», фіналістами якого стали 12 об'єктів області.^[6] З великим відривом голосів переміг Парк-музей кам'яних статуй.^[7]

• 
  Половецький балбал ХІ ст. із с. Зимовники Свердловського району
• 
  Кипчацький бовван
• 
  Половецька баба із Новотошковки Слов’яносербського району
• 
  Половець із косою (із с. Іванівка Антрацитівського району)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парк-музей кам'яних баб (Луганськ)

• Красильников К. И. Древнее камнерезное искусство Луганщины. — Луганск: Шлях, 1999.
• Плетнева С. А. Кочевники южнорусских степей в эпоху средневековья IV—XIII века. — Воронеж, 2003.
• Форостюк О. Д. Луганщина релігійна. — Луганськ: Світлиця, 2004.
• Панорама парка-музею половецьких баб. Віртуальний тур