Зоологічний сад Цюриха

Цюрихський зоопарк
	Вхід
Відкритий	1929
Розташування	Цюрих, Швейцарія
Координати	47°23′6″ пн. ш. 8°34′23″ сх. д. / 47.38500° пн. ш. 8.57306° сх. д.
Площа	27 га / 0,1 кв. миль
К-сть тварин	4673 (2016)
К-сть видів	375 (2016)
Відвідувачів ; на рік	1,2 млн (2016)
Вебсайт	www.zoo.ch/en

Цюрихський зоопарк — зоопарк, що знаходиться у Цюриху, в Швейцарії, і вважається одним з найкращих зоопарків Європи. Його відкриття відбулося 1929 року та до сімдесят п'ятого року в зоопарку було зібрано 2200 особин, що належать 300 видам. Він знаходиться на вулиці Цюрихбергштрассе, в нижній частині вершини Цюрихберг в кварталі Флунтерн.

Одним із культурно-масових заходів зоопарку є парад пінгвінів, який проводиться щодня після полудня, якщо температура повітря ззовні нижче десяти градусів за Цельсієм.

З 1954 по 1973 р. директором Цюрихського зоопарку був зоолог Хейні Хедігер. Зоопарк є членом Всесвітньої асоціації зоопарків та акваріумів (англ. WAZA) та Європейської асоціації зоопарків та акваріумів (англ. EAZA).

Найцікавішим тут є виставка індійських слонів та павільйон Масоала, які знаходяться всередині великого купола. Гості можуть навіть спостерігати за слонами, коли ті знаходяться під водою. Зоопарк також відомий як перша і єдина європейська установа, яка успішно розводить Галапагоських черепах. Протягом багатьох років звідси відправляють маленьких черепах до більш ніж двох десятків інших зоопарків.^[1] У 2005 році в зоопарку було виявлено, що сім лемурів, спійманих в Андасібе, яких вважали мишачими лемурами, насправді були новим видом, який згодом був названий як мишачий лемур Гудмана.^[2]

Генеральний план

У 1992 році був представлений новий план розвитку зоопарку. До 2020 року площа зоопарку мала збільшитись удвічі, при цьому залишаючи кількість видів незмінною та відремонтовуючи більшість вольєрів. Мета плану полягала в тому, щоб сфокусувати увагу не на тваринах, а на екосистемах, дозволяючи їм бродити місцевістю, прихованою від очей відвідувачів. Щоб відтворити екосистеми — Євразію, Південну Америку та Африку / Мадагаскар, зоопарк географічно розділили на окремі зони.

Оновлений генплан^[3] є орієнтиром до 2030 року:

Вже існуючі вольєри

(оновлений в 1989 і 2016 роках). Екзотаріум — морські та прісноводні риби, пінгвіни, плазуни та південноамериканські птахи, ссавці та земноводні .

Павільйон з еволюційною тематикою — Галапагоські черепахи
Павільйон азійського степу та антилоп — зебри, аравійський орикс і газелі
Великий павільйон мавп — орангутани, сіаманги, гібони та горили
(1995) Гірський ліс Сангая — Очкові ведмеді та Носухи
(1998) Євразійські водно-болотні угіддя Селенги — водоплавні птахи
(2003) Гімалаї — амурські тигри, снігові леопарди, тибетські вовки та червоні панди
(2002) Зооліно та живий куточок — зоопарк для дітей із сільськогосподарськими тваринами та кажанами
(2003) Павільйон тропічних лісів Масоали — флора та фауна Мадагаскару (лемури варі, гекони, хамелеони тощо).
(2006/2007) Ліс посушливої зони Гіру — азійські леви та азійські дрібнозубі видри
(2008) Нагір'я Семієну — Гелади та козли Валія Ібекс
(2012) Водно-болотні угіддя Пантаналу — бразильські тапіри, велетенські мурахоїди, капібари, білячі мавпи та капуцинові мавпи
(2014) Парк слонів Кенг Крачан — індійські слони, антилопи Гарна та канчилі
(2015) Монгольський степ — двогорбі верблюди, яки та кашмірські кози [Архівовано 14 грудня 2019 у Wayback Machine.]
(2018) Австралія (раніше павільйон Африки) — коали, валабі, ему, кукабари, строкаті варани та папуги Лорі

В процесі розробки

До 2020 року планується відкриття секції Савана Лева. В ній будуть представлені такі тварин, як жирафи, білі носороги, зебри, антилопи, страуси, гієни та сурикати.

Подальший розвиток

Канатна дорога зоопарку
Нові вольєри для гомінідів
Нова прибережна екосистема для тюленів, видр та морських птахів
Місце проведення заходів
Екосистема азійського степу для бантенга та аравійського орикса

Список літератури

↑ 80-Year-Old Tortoise Has Babies With Boy Toy. NBC News (англ.). Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
↑ Hooper, Rowan. Madagascar reveals two new species of lemur. New Scientist (амер.). Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
↑ Masterplan Zoo Zürich. Official Website of Zoo Zürich. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 14 грудня 2019.