Зюркалова Анастасія Дмитрівна

Анастасія Зюркалова
Анастасія Зюркалова
Ім'я при народженні	Анастасія Дмитрівна Зюркалова
Народилася	23 жовтня 1991 (33 роки) ; Київ, Україна
Громадянство	Україна
Діяльність	акторка
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (2016)
Заклад	Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»
Роки діяльності	2002-дотепер
Батьки	Дмитро Зюркалов; Оксана Омелянчик
IMDb	ID 2487762
	Анастасія Зюркалова у Вікісховищі

Анастасія Дмитрівна Зюркалова (нар. 23 жовтня 1991, Київ, Україна) — українська акторка кіно та театру.

Життєпис

Народилася 23 жовтня 1991 року в Києві. Навчалася у київській гімназії № 32 з лінгвістичним ухилом, де вивчала англійську та німецьку мови^[1]. Відвідувала художню студію, займалася плаванням, фотографією і малюванням. Навчалася у київській модельної студії «Карін».

У кіно опинилася випадково, коли їй було 10 років. Потрапила на кастинг мелодрами режисера Оксани Байрак «Сніжне кохання, або Сон у зимову ніч» за сценарієм Валентина Азернікова.

Після першої виконаної ролі в кіно вирішила стати професійною акторкою. Режисер Оксана Байрак зняла Настю в головних ролях багатьох своїх фільмів. Роль дівчинки з Прип'яті у фільмі «Аврора» була написана спеціально для неї.

2016 року з відзнакою закінчила Київський театральний університет ім. Карпенко-Карого (майстерня Народного артиста України Миколи Рушковського).

Дебют на професійній театральній сцені відбувся навесні 2014 року в постановці заслуженого артиста України режисера Ігоря Славинського «Антігона» (роль Антігони), в Київській академічній майстерні театрального мистецтва «Сузір'я». Давала уроки у дитячому клубі «Champion Kids» за напрямком «акторська майстерність»^[2].

У перший тиждень російського вторгнення в Україну виїхала до Канади, де заробляє офіціанткою^[3].

Сім'я

Мати Анастасії — чемпіонка світу з гімнастики Оксана Омелянчик^[4], батько — колишній військовий, а нині бізнесмен Дмитро Зюркалов^[5]. У Анастасії є брат Іван.

Театральні роботи

2014 — «Антігона» Жана Ануя; реж. Ігор Славинський — Антігона^[6]
2014 — «Безіменна зірка» за п'єсою Михаїла Себастіана; реж. Бєсєдін — Елеонора Замфіреску^[7]
2015 — «Врятуйте наші душі» Костянтина Симонова; реж. Микола Рушковський — Жінка, на якій він одружився^[7]
2015 — «Танець „Делі“» Івана Вирипаєва; реж. Артур Невінчаний, Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я» — Лєра^[8]
2015 — «Стан облоги» Альбера Камю — Чума
2015 — «Диваки» — Мати
2016 — «Тарганище» Корнія Чуковського — Горобець^[9]
2021 — «Вишневий сад» за п'єсою Антона Чехова; реж. Слава Жила, Київський академічний театр «Актор» — Аня^[10]

Фільмографія


Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
2002	ф	Снігове кохання, або Сон у зимову ніч	Снежная любовь, или Сон в зимнюю ночь	Ляля, головна роль
2003	с	Жіноча інтуїція	Женская интуиция	Маша, дочка Олександра
2004	ф	Тобі справжньому	Тебе, настоящему	Ліза / Варя
2005	с	Жіноча інтуїція 2	Женская интуиция-2	Маша, дочка Олександра
2006	ф	Аврора		Аврора
2010	с	Маршрут милосердя	Маршрут милосердия	Маша
2011	с	Останній кордон. Продовження	Последний кордон. Продолжение	Аня, подруга Юри
2014	с	Лабіринти долі		Люська
2015	с	Нюхач-2		Поліна Міхєєва
2016	ф	Моя бабуся Фані Каплан		?
2021	ф	Простір		?

Нагороди та номінації

2004 — висунута на українську премію «Телетріумф» у номінації як «Найкраща акторка», за роль у фільмі «Жіноча інтуїція».
2005 — лауреат X Всеросійського фестивалю візуальних мистецтв у м. Туапсе у номінації «Найкраща акторка», за роль у фільмі «Тобі справжньому».
2007 — спеціальний приз фестивалю «Кіно-Ялта 2007» за дебют у фільмі «Аврора».