Йозеф Андерш
Йо́зеф (Йо́сип Фрі́дріхович) А́ндерш (нар. 26 листопада 1939, с. Мала Олександрівка, Котовський район, Одеська область) — український мовознавець, доктор філологічних наук (1987). У 91 отримав премію імені Івана Франка АНУ.2- ЖиттєписНародився на Одещині в селі, населеному, зокрема, вихідцями з Чехії. 1962 року закінчив Одеський університет. У 1971—1992 працював в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні HAH України, з 1986 був завідувачем сектору слов'янських мов). У 1971 році захистив кандидатську дисертацію, у 1987 став доктором філологічних наук. 1989 - 1992 роки- начальник кафедри російської мови у Вищій школі міліції, місто Київ. З 1992 року на запрошення Університету Палацького переїжджає до в Оломоуця (Чехія), де готує до акредитації нову в університеті спеціальність «українська філологія»[1]. З 1997 року- професор Дослідження у галузі порівняльного мовознавства, синтаксису німецької і чеської мови. З 1999 до 2012 — завідувач секції україністики на кафедрі славістики в університеті. З 2004 — організатор наукових симпозіумів з україністики, які кожні два роки проводяться в Оломоуці. Наукова діяльністьАвтор праць із зіставної морфології та синтаксису чеської і німецької мов («Семантична структура безприйменникового давального відмінка в чеській і німецькій мовах», 1975), синтаксису чеської і української мов («Типологія простих дієслівних речень у чеській мові в зіставленні з українською», 1987), науково-популярної книги «Українська мова серйозно і весело» (2002, чеською мовою). Один з укладачів «Чесько-українського словника» (т. 1—2, 1988—1989; премія ім. І. Я. Франка, 1991). Праці
s. 38-45. ISSN 0027-2833
Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
