У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Маркс.
Йозеф Маркс |
---|
нім. Joseph Marx  |
---|
 |
|
Дата народження | 11 травня 1882(1882-05-11)[1][2][…]  |
---|
Місце народження | Грац, Австро-Угорщина[1]  |
---|
Дата смерті | 3 вересня 1964(1964-09-03)[1][3][…] (82 роки)  |
---|
Місце смерті | Грац, Австрія[1]  |
---|
Поховання | Віденський центральний цвинтар  |
---|
Громадянство | Австрія  |
---|
Професії | композитор, музикознавець, музичний педагог, науково-педагогічний працівник, викладач університету, письменник, піаніст, музичний критик  |
---|
Освіта | Ґрацький університет  |
---|
Вчителі | Johann Buwad  |
---|
Відомі учні | Erich Zeisld, Марія Бах і Яков Готовац  |
---|
Інструменти | фортепіано  |
---|
Жанри | симфонія  |
---|
Партія | Вітчизняний фронт  |
---|
Заклад | Віденський університет музики й виконавського мистецтва  |
---|
Нагороди | |
---|
Файли у Вікісховищі  |
Йозеф Руперт Рудольф Маркс (нім. Joseph Rupert Rudolf Marx; 11 травня 1882, Ґрац — 3 вересня 1964, Відень) — австрійський композитор, педагог, музичний критик.[5]
Біографія
Музичну освіту здобув в Ґраці. У 1914—1952 роках — професор теорії музики та композиції Віденської академії музики і сценічного мистецтва, в 1922—1925 роках — її директор, а в 1924—1927 роках — ректор. У 1927—1930 роках одночасно викладав композицію в Анкарі. Серед численних учнів Маркса — Йоганн Непомук Давид, Асен Найдьонов, Фінн Гефдінг і Єні Такач. У 1930—1938 і 1947—1964 роках був головою Австрійської спілки композиторів. Почесний член Австрійської академії наук.
Творчість
Під впливом музики Гуґо Вольфа почав писати романси і пісні, які принесли йому популярність (вокальний цикл «Просвітлений рік», 1932 та інші). В оркестрових творах Маркса очевидні зв'язки з пізнім романтизмом, з музикою М. Римського-Корсакова й О. Скрябіна. Постійно друкувався у віденській пресі (в 1931—1938 музичний критик в «Neues Wiener Journal»).
Примітки
Література
- Музыкальный энциклопедический словарь / гл. ред. Г. В. Келдыш. — М.: Сов. энциклопедия, 1990. — С. 326—327. — 150 000 экз. — ISBN 5-85270-033-9.зыкальный энциклопедический словарь / гл. ред. Г. В. Келдыш. — М.: Сов. энциклопедия, 1990. — С. 326—327. — 150 000 экз. — ISBN 5-85270-033-9.
Посилання
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Література та бібліографія | |
---|
Тематичні сайти | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | |
---|