Кадлубовський Арсеній Петрович

Кадлубовський Арсеній Петрович
Народився	2 (14) березня 1867  Москва, Російська імперія
Помер	23 листопада 1921(1921-11-23) (54 роки)  Стамбул, Османська імперія
Країна	Російська імперія  Південь Росії  Російська держава
Діяльність	письменник, літературознавець, літературознавець
Alma mater	Історико-філологічний інститут князя Безбородька (1888)
Галузь	літературознавство[1], агіографія[1] і російська література[1]
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна Санкт-Петербурзький державний університет Пермський державний університет Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського Харківська громадська бібліотека Faculty of History and Philology of the Perm State Universityd
Посада	декан, приват-доцент, професор і професор
Науковий ступінь
Батько	Лавровський Петро Олексійович
Діти	Q120065927?
Нагороди	Ломоносовська преміяd (1903)
Автограф
Кадлубовський Арсеній Петрович у Вікісховищі

Арсеній Петрович Кадлубовський (2 березня 1867 (14 березня 1867) 1867, Москва – 23 листопада 1921, Куюк-Тюбе) — літературознавець, історик російської літератури. Професор Харківського, Петроградського, Пермського, Таврійського університетів. Перший декан історико-філологічного факультету Пермського університету (жовтень 1916 — вересень 1918 р.). Фахівець з давньоруської агіографічної літератури, російської літератури XIX століття.

Народився 2(14) березня 1867 року у Москві. Освіту отримав у Ніжинській гімназії, яку закінчив із золотою медаллю (1884). У 1884-1888 роках навчався на словесному відділенні Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька. Наставник студентів інституту (1890-1899).

Був одним з учасників запровадження жіночої освіти. Викладав у харківській жіночій гімназії Д. Д. Оболенської. Читав публічні лекції для жінок з вивчення російської народної словесності.^[2] Читав лекції з розвитку теорії поезії та поетичних родів, був секретарем харківського Історико-філологічного товариства.

З вересня 1899 р. водночас приват-доцент Харківського університету та викладач Третьої харківської гімназії. Серед колег Кадлубовського були професори М.Ф. Сумцов та М. Г. Халанський. А серед його учнів у гімназії був майбутній академік О.І. Білецькій.^[2] Потім Арсеній Петрович професор кафедри російської мови і словесності.

1902 року захистив у Варшаві магістерську дисертацію «Нариси з історії давньоруської літератури житій святих», яка вийшла окремим виданням і поставила ім'я вченого поряд з В. О. Ключевським, іншими дослідниками агіографії. У праці вперше обґрунтовано висловлене заперечення В. О. Ключевському щодо його низької цінності як історичного джерела житія святих.

Захистив у Варшавському університеті дисертацію «Нариси з історії давньоруської літератури житій святих», котрі публікувалися випусками і потім в 1902 р. видані повністю. На думку сучасних дослідників, цій праці належить заслуга першого аргументованого заперечення Василю Ключевскому, який давав низьку оцінку джерелознавчому потенціалу житійної літератури^[3]. За цю роботу у 1903 році він був нагороджений почесним відгуком Ломоносовської премії.

Упродовж багатьох років діяльність  А.П. Кадлубовського була пов’язана  з Харківською громадською бібліотекою.  1901 року був обраний кандидатом у члени правління,1902 - членом правління бібліотеки,  1907–1908 роках  виконував обов’язки товариша голови правління.У різні роки завідував архівом,нотним абонементом,відділом бібліотекознавства бібліотеки. У створеному за ініціативи Д.І. Багалія відділі рукописів та автографів здійснював збір, зберігання й науковий опис мемуарів,автографів видатних людей Росії та зарубіжжя. Разом з Михайлом Масловим і Валерієм Патоковим займався корегуванням третього тому систематичного каталогу бібліотеки, складеного Михайлом Антоконенком^[4].

У роки Першої світової війни перебрався спершу до Петрограду (про його курс у Петроградському університеті, присвяченому житіям святих, згадує зі стриманою незадоволеністю В. В. Виноградов^[5]).

Потім А. П. Кадлубовский переїжджає до Пермі, де в 1916–1917 роках викладав давньоруську літературу на історико-філологічному факультеті Пермського університету, займався також фольклорними та етнографічними дослідженнями^[6]. Був першим директором наукової бібліотеки університету^[7].

Став першим деканом историко-філологічного факультету^[8] Пермского відділка Петроградского університету (жовтень 1916 — травень 1917), згодом самостійного Пермского університету (червень 1917 — вересень 1918).

У 1919–1920 роках— професор Таврійського університету, зблизився з Сергієм Булгаковим і Георгієм Вернадським^[9]. Емігрував і незабаром після цього помер поблизу Константинополя.

А. П. Кадлубовський вважається фахівцем з давньоруської агіографічної літератури. Він був одним із перших істориків-літературознавців, що показали значення житій святих, як історичного джерела. Він вважав, що житія потрібно розглядати, насамперед, як літературні пам'ятники, що несуть в собі інформацію про моральні та релігійні установки населення Давньої Русі.^[10]

Крім того, А. П. Кадлубовський опублікував книги «Гуманні мотиви у творчості Пушкіна» (Київ, 1899), «Про витоки ломоносовського вчення про три стиля» (1905), «Художник і мораліст в Л. М. Толстому» (Харків, 1911), ряд статей про творчість Пушкіна, Грибоєдова, Гоголя, про вплив Вольтера на російських авторів. Найбільше значення мали роботи Кадлубовского в галузі давньоруської літератури — зокрема, стаття «До історії руських духовних віршів про преподобних Варлаама та Іоасафа» (1915), публікація «Житія преподобного Пафнутія Боровського, написаного Вассіаном Саніним» (1899) та ін.

• Несколько словъ о значеніи А. С. Грибоедова в развитіи русской поэзіи // Сб. истор.-филол. об-ва при Ин-тѣ князя Безбородко в Нѣжинѣ. К., 1896. Т. 1, отд. 2.
• Гуманные мотивы въ творчествѣ Пушкина. Нѣжинъ, 1899.
• Очерки по исторіи древне-русской литературы житій святыхъ. Вып. 1–5. Варшава, 1902.
• Объ источникахъ Ломоносовскаго ученія о трехъ стиляхъ. Х., 1905.
• Къ вопросу о вліяніи Вольтера на Пушкина // Пушкинъ и его современники. С.-Петербургъ, 1907. Вып. 5.
• «Сорена и Замиръ» Николева и трагедіи Вольтера // Изв. Отдѣл. рус. языка и словесности. 1907. Т. 12, кн. 1.
• Гоголь въ его отношеніяхъ къ старинной малорусской литературѣ // Сб. истор.-филол. об-ва при Ин-тѣ князя Безбородко. Нѣжинъ, 1911. Т. 7, отд. 2.
• Художникъ и моралистъ въ Л. Н. Толстомъ. Х., 1911.
• Пушкинъ – певецъ красоты // А. С. Пушкинъ: Его жизнь и сочиненія. Москва, 1912.
• Галицко-русский вариантъ сказанія о крестникѣ. Х., 1914.
• Къ исторіи русскихъ духовныхъ стиховъ о преподобныхъ Варлаамѣ и Иоасафѣ. Варшава, 1915.

• Орден Святої Анни 2-го ступеня (1911)^[11]

• Бондар К.В. А.П. Кадлубовський - український і російський філолог, співробітник Харківської громадської бібліотеки [Архівовано 25 березня 2020 у Wayback Machine.] // Збірник наукових праць. Вип. 8 / М-во культури України ; Харків. держ. наук. б-ка ім. В.Г. Короленка. — Харків, 2016. — С. 74—79.
• Историко-филологический факультетъ Харьковскаго университета за первые сто лѣтъ его существованія (1805–1905). — Х., 1908
• Профессора Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. — К., 2007.
• Полякова Ю.Ю. Кадлубовський Арсеній Петрович [Архівовано 19 травня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
• Кадлубовский, Арсений Петрович // Источники словаря русских писателей / сост. С.А. Венгеров. — СПб.: Типогр. Императорской Акад. Наук, 1910. — Т. 2: Гогоцкая — Карамзин. — С. 548.
• Кадлубовский Арсений Петрович // Шалыганова А. Л. Правление Харьковской общественной библиотеки, 1885—1918: биобилиографический словарь. — Харьков, 2016. — С. 138—140. (рос.)
• Кадлубовский, Арсений Петрович (1867—1921) [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.] // Биографика СПбГУ (рос.)
• Кадлубовский, Арсений Петрович [Архівовано 28 травня 2018 у Wayback Machine.] // Русский биографический словарь. (рос.)
• Кадлубовский, Арсений Петрович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (рос.)
• Кадлубовский Арсений Петрович // Профессора Пермского государственного университета: (1916—2001) [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] / Гл. ред.: В. В. Маланин. — Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 2001. 419 с. — С. 83—84. (рос.)
• Награды и производства // Утро. — 1912. — № 1537 (1 січня).
• Шалыганова А. Л. Правление Харьковской общественной библиотеки, 1885—1918: биобиблиог. словарь. — Харьков : Федорко, 2016. — С. 45—47. — 328 с. — ISBN 978-617-7298-43-3.