Казанський напрямок Московської залізниці

Казанський напрямок Московської залізниці
Транспортна мережа	Московська залізниця
Офіційна назва	англ. Kazanskoye line
Зазвичай використовуваний транспортний засіб	EP2Dd, ЕД4, ЕР2Р і ЕД2Т
Країна	Росія
Адміністративна одиниця	Московська область Москва
Шістнадцятковий триплет кольору	43B057
Оператор	Central Suburban Passenger Companyd
Залізнична лінія	Рязанський напрямок Московської залізниці, Golutvin–Ozyoryd і Krivandino-Ryazanovka Railwayd
Ширина колії	1519-1524 мм
Залізничне депо	Kurovskaya railway depotd
Початкова чи кінцева точка	Люберці І і Черусті (станція)
Тип електрифікації	3 кВ постійного струмуd
Стан використання	використовується[d]
Номер маршруту	Ка
Казанський напрямок Московської залізниці у Вікісховищі

Рязанський напрямок Дільниця Люберці I — Вєковка

Легенда  Москва  20 Люберці I  На Дзержинський   На Раменське  23 Люберці II 30 Кореньово 30 Овражки 33 Родники 35 В'ялки 39 Хрипань 41 41 кілометр Доніно 49 49 кілометр 52 52 кілометр Григорово 55 55 кілометр 57 Гжель 61 Ігнатьєво 64 Кузяєво 68 Шевлягіно 73 73 кілометр 78 Анциферово Підосинки р. Нерська  Воскресенськ, Єгор'євськ – Орєхово-Зуєво  88 Куровська 90 90 кілометр 95 95 кілометр 100 Авсюніно 107 Заполиці 112 Запутна 119 Шатурторф 124 Шатура 131,3 Ботіно р. Поля Мішеронь 138 Кривандіно Осаново Пожога 29 кілометр Барміно Сазоново 47 кілометр Рязановка 140 Туголісся 145 Воймежний Рошаль 8 кілометр Черусті-підхід 157 Черусті Черусті УМППЖТ Кордон Московської і Владимирскьої областей Кордон Московської і Владимирскьої областей 6 кілометр Кордон Московської і Владимирскьої областей 12 кілометр 13 кілометр Уршель  На Вєковку

Казанський напрямок Московської залізниці — залізнична лінія на схід від Москви. Власне ця магістраль починається від станції Люберці I, де лінія, що прямує від Москва-Пасажирська-Казанська, розгалужується на два напрямки — південно-східний (Рязанський) та східний (Казанський). Проте головний хід — до станції Черусті в однойменному селищі в Шатурському районі Московської області — має відлік від Москва-Пасажирська-Казанська. Протяжність головного ходу — 157 км. Станція Черусті — крайня з Горьківською залізницею. Далі лінія через станцію стикування Вековка прямує в напрямку Арзамаса, Мурома та Казані. Кінцевою станцією приміських поїздів від Москви є Черусті Московської залізниці. Через максимальне плече електропотягів в 200 км прямі електрички до Вековки були скасовані в 2012 році. Від Черусті до Вековки курсують узгоджені з московськими електрички.

Казанським напрямком курсують приміські поїзди на Куровську, Єгор'євськ, Шатура, Черусті, пасажирські поїзди далекого прямування в міста Середнього Поволжя і деякі міста Уралу і Сибіру, а також основна маса вантажних поїздів до Сибіру і на Далекий Схід. Казанським напрямком прямує 30 електропоїздів на добу (приблизно 30% від загальної кількості електропоїздів на добу, курсуючих від Москва-Пасажирська-Казанська).

Маршрути:

• Москва-Пасажирська-Казанська — Куровська (12 електропоїздів, 1 експрес)
• Москва-Пасажирська-Казанська — Єгор'євськ (3 електропоїзди по вихідним, 2 по буднях)
• Москва-Пасажирська-Казанська — Шатура (5 електропоїздів, 1 експрес по буднях)
• Москва-Пасажирська-Казанська — Черусті (12 електропоїздів на добу)
• Курсує 5 поїздів «Черусті — Вековка», з них 4 Черуст— - Вековка (крім самої ранньої на Вековку) і всі 5 Вековка - Черусті узгоджені з електричками від і до Москви. У передсвяткові та святкові дні 2 електропоїзди прямують до Вековки.

Від самої розвилки з Рязанським напрямком на станції Люберці I до Гжелі паралельно лінії Казанської залізниці прокадена траса Егор'євского шосе.

Казанський напрямок — наймолодша із залізничних магістралей Московського вузла. Рух від Москви до Черусті було відкрито в 1912 році — пізніше, ніж на всіх інших напрямках, в результаті будівництва колії від Люберець до Казані.

До цього залізничне сполучення Москви та Казані здійснювалося через Рязань.

В 1960 році ділянка Люберці I - Черусті увійшла до складу Московської залізниці, було електрифіковано на постійному струмі, вантажні та пасажирські поїзди стали водити електровозами депо Москва-Сортувальна. 12 жовтня того ж року від Москва-Пасажирська-Казанська в напрямку Куровської відійшов останній в історії МЗ приміський поїзд на паровозній тязі.

В 1972 році було відкрито двоколійний рух.

У той же час на змінному струмі була електрифікована ділянка від Арзамаса і Мурома в сторону Москви. В 1986 році в районі колишнього роз'їзду Вековка відбулося з'єднання двох відрізків магістралі, електрифікація яких відбувалася одночасно. Оскільки ділянка від Москви було електрифіковано постійним струмом, а зустрічна, від Мурома — змінним, на місці роз'їзду Вековка була побудована однойменна станція стикування.

Сьогодні завдяки розвиненій інфраструктурі і найкоротшій відстані до Транссибу в порівнянні з Ярославським і Нижегородським ходами Казанський напрямок затребуваний як в пасажирських, так і в вантажних перевезеннях в східну частину країни.

Головний хід адміністративно відноситься до Московсько-Курського регіону Московської залізниці.

Приміське пасажирське сполучення на Казанському напрямку обслуговується моторвагонним депо ТЧ-26 Куровське.

• Казанський напрямок на PLANDEX.RU