Казбан Максим Олександрович

Максим Казбан
Казбан Максим Олександрович
Максим Казбан; Казбан Максим Олександрович
Полковник поліції
Загальна інформація
Народження	7 серпня 1984; Суми, Сумська область
Смерть	22 липня 2025 (40 років); м. Краматорськ, Донецька область, Україна; (автомобільна аварія)
Військова служба
Приналежність	Україна
Формування	79 ОДШБр; «Альфа»; «Лють»
Війни / битви	Російсько-українська війна Війна на сході України Бої за Красний Лиман; Бої за Донецький аеропорт; ; Російське вторгнення в Україну Бої під Чорнобаївкою; ;
Командування
вересень 2024 — липень 2025	«Лють», командир
Нагороди та відзнаки

Макси́м Олекса́ндрович Казбан — полковник Національної поліції України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступеня. Командир Об'єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» (2024—2025). Герой України (2025, посмертно).

Життєпис

Народився 7 серпня 1984 року в місті Суми^[1].

З 2014 року брав участь в АТО на сході України, воював у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, брав участь у стримуванні просування противника з АР Крим у районі Генічеська уздовж Арабатської стрілки; визволенні Лимана; у боях біля Сіверська, Закотного; у червні-серпні 2014 року — стримуванні ЗС РФ через кордон у районі с. Дякове; проведенні рейду на окупованих територіях Донецької області; брав участь у плануванні та управлінні вогневим ураженням противника під час ведення оборонних дій Донецького аеропорту.

З 2015 року проходив службу в підрозділі Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, де неодноразово брав участь у спеціальних оперативно-бойових заходах в зоні АТО та під час повномасштабної війни з РФ. Зокрема, брав участь в операціях біля с. Чорнобаївка, під час яких російським військам було завдано значних втрат у живій силі, озброєнні та техніці^[2].

З вересня 2024 року — командир Об'єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють». Під його керівництвом бригада успішно протистояла ворогу на Торецькому напрямку^[3].

Загинув 22 липня 2025 року в ДТП у Донецькії області^[4].

Нагороди

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (25 липня 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[5].
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (23 червня 2023).
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (9 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[6];
Медаль «За військову службу Україні»,
Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних сил України «Сталевий хрест».