Казимир Ян Сапега
Казимир Ян Павло Сапега (біл. Казімер Ян Павал Сапега, пол. Kazimierz Jan Paweł Sapieha; 1637 / 1638 / бл. 1642 — 13 березня 1720, Городня) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського, герба Лис. Біографія.jpg) Найстарший син великого гетьмана литовського Павла Яна Сапеги (бл. 1610–1665) і його другої дружини Анни Барбари Копець (пом. 1707). За версією ПСБ, дата народження бл. 1638 року — хибна, бо батьки уклали шлюб на межі 1641-1642 років. Хрещеним батьком був Казимир Леон Сапега. В 1648 році батько брав його на виборний сейм, поставив його підпис від Вітебського воєводства. У вересні 1657 року виїхав для навчання до Ґрацу. Тут 1658 року був публічно ображений цісарським офіцером, через це стосунки батька з віденським двором охололи. 20 липня 1661 року Ян II надав йому посаду підстолія литовського, бо хотів отримати підтримку батька — опозиціонера щодо двору короля. Наприкінці 1660 виїхав для подальшого навчання, 9 січня 1661 року записався з титулом старости Берестя. Під час виборів короля 1674 року критикував Михайла Казимира Паца за зловживання та дефродацію громадських фундушів, погрожуавав покинути службу у війську ВКЛ, перейти на службу до коронного війська. Віддав голос за кандидатуру Яна Собеського. За це отримав з французької каси 13000 ліврів та підтримку нового короля в суперечці Сапіг з Пацами. Брав участь в осінній кампанії 1674 року в Україні, після відходу частини війська ВКЛ на чолі з М. К. Пацом залишився з власними коругвами в таборі під Брацлавом. З 1684 року в опозиції до Яна III Собеського через отримання гегемонії Сапіг у ВКЛ, різне бачення політики. На раді сенату 29 вересня 1684 року між Жванцем та Хотином запропонував сейму розглянути питання, чи має король прияйняти запропоноване цісарем посередництво в конфлікті між Францією та Іспанією-Австрією. 11 жовтня 1684 брав участь у битві під Кам'янцем. Брав участь в радах сенату 1684 року: 22 жовтня — під Чортковом, 26-27 жовтня — під Незбродами. Планував особисто взяти участь в молдавській кампанії 1686 року, потім відмовився, вислав загін на чолі з Юзефом Богуславом Слушкою, через що був розкритикований королем на раді сенату у Львові в грудні 1686 року. Брав участь в переможній битві з татарами 18 серпня 1688 року біля Кам'янця, де командував лівим крилом. 13 вересня на військовій раді[2] в таборі під Бучачем[3] не підтримав плановану королем виправу на Молдавію. Королю була необхідною підтримка Сапіг у справі відбирання маєтностей Людвіки Кароліни Радзивіллівної (пом. 20.3.1695), яка, розірвавши зашлюбини з королевичем Якубом, 10 серпня 1688 року уклала шлюб із Карлом Філіпом Нойбурзьким. Для цього він вислав до Бучача Станіслава Антонія Щуку, але К. Я. Сапега віддав перевагу заочним перемовинам з королем. Остаточно став на сторону Карла Філіпа Нойбурзького, за що отримав 60 000 талерів. На сеймі 1688-1689 років його люди протидіяли будь-яким планам короля, зокрема, взяти нойбурзькі фортеці силою військ. Під час громадянської війни 1696–1702 років у Великому князівстві Литовському став на чолі роду Сапіг, за їхнє домінуюче панування в країні. Після смерті короля був одним із претендентів на руку Марії Казимири. 18 листопада 1700 зазнав поразки в битві під Олькениками (нині м. Валькінінкай, Литва) від великолитовської шляхти, якою командував Михайло Сервацій Вишневецький. Помер близько опівночі 13—14 березня 1720 року в Городні під час зворотньої дороги з сейму. Був похований 3 квітня 1720 у княжій усипальниці в Березі-Картузькій. Уряди (посади)Посідав важливі уряди (посади) та державні пости у Великому князівстві Литовському:
Маєтності, фундаціїХресний батько записав йому значну частину своїх величезних маєтків, зокрема, Бяроза, Чорнобиль та ін.[5] РодинаБув одружений тричі: 1) Христина Барбара Глібович, з 1667 року (1647 −1695, дочка Юрія Глібовича), під його впливом в 1668 році перейшла з кальвінського обряду на католицький; разом з нею в 1676 році фундували монастир домініканів у Заславі. Діти:
2) Тереза Корвін-Госевська, з 1702/03 року (? −1708) 3) Антонія Сибілла Вальдштейна-Арнау, до 1711 року (? −1779) графиня Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
