У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Вишневецький .
Михайло Сервацій Вишневецький Народився 13 травня 1680 (1680-05-13 ) Львів Помер 18 вересня 1744 (1744-09-18 ) (64 роки) Мереч Поховання Q11739795 ? [ 1] Підданство Річ Посполита Діяльність дипломат Відомий завдяки фундатор перебудови Вишнівецького палацу Alma mater Львівська єзуїтська колегія 1695 [ 2] Знання мов французька [ 3] Учасник Битва під Олькениками d [ 4] Титул князь Посада Великий гетьман Литовський [ 5] [ 6] Великий гетьман Литовський [ 7] польний гетьман литовський [ 8] [ 6] польний гетьман литовський [ 8] Віленський каштелян [ 9] реґіментар [ 10] Маршалок Сейму Речі Посполитої великий канцлер литовський [ 11] Староста Волковиський d воєвода Віленський [ 12] Маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського[d] староста Пінський d [ 13] староста Мерецький d [ 14] Староста Тухольський d [ 15] староста Глинянський d [ 16] староста Метельський d староста Вільковський d посол Сейму Речі Посполитої[d] староста Вількійський d [ 15] воєвода Віленський [ 17] Q107617777 ? [ 18] староста шедувський d [ 14] Військове звання польний гетьман литовський , великий гетьман литовський , воєвода віленський Рід Вишневецькі Батько Костянтин Криштоф Вишневецький Мати Анна з Ходоровських Брати, сестри Януш Антоній Вишневецький У шлюбі з Катерина Дольська Діти Ганна , КатеринаНагороди Герб
Михайло Сервацій Корибут Вишневецький (пол. Michał Serwacy Wiśniowiecki ; 13 травня 1680 , Львів — 16 вересня 1744 , Мереч ) — польський магнат з династії Вишневецьких , державний і військовий діяч Речі Посполитої .
Базиліка , Крем'янецьДругий син воєводи руського , белзького Константина Кшиштофа Вишневецького і його дружини Анни з Ходоровських .
Михайло Сервацій був польним гетьманом литовським (з 1702 ), великим гетьманом литовським (з 1703 ), великим канцлером литовським (з 1720 ), воєводою віленським (з 1735 ). Також був:
маршалком Великого князівства Литовського (1700, захищав права та вольності князівства)
маршалком сейму Речі Посполитої (1703 )маршалком Головного литовського трибуналу (1724, 1732)
реґіментарем війська Великого князівства. До 1707 року підтримував польського короля, саксонця Августа II Сильного , потім перейшов на бік Станіслава Лещинського .
У 1709 роув потрапив у полон до російських військ під Скоморохами, перевезений до Глухова , звідки втік за кордон за допомогою монахів — послідовників святого Андрія Боболі . В 1716 р. повернувся до Вишнівця , та займався проектуванням і будівництвом палацу , який був зведений між 1731—1744 роками.
Близько 1720 року князь заснував колегіум єзуїтів у Крем'янці , який діяв до 1773 року. Був головним меценатом його розбудови за проектами Павла Гіжицького та Паоло Фонтани у 1731—1744 роках.[ 19]
Помер у 1744 р. в Меречі (нині Мяркінє , Литва), був похований у Вишневці в кармелітському монастирі. На ньому згас рід князів Вишневецьких . Після смерті Михайла Сервація володіння Вишневецьких перейшли до його зятів Огінських та Замойських .
Дружина — княжна Катерина Дольська, донька Яна Кароля Дольського .[ 20]
Діти:
↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań : Wydawnictwo Poznańskie , 2007. — С. 435–436. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0 ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań : Wydawnictwo Poznańskie , 2007. — С. 405. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0 ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań : Wydawnictwo Poznańskie , 2007. — С. 407. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0 ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań : Wydawnictwo Poznańskie , 2007. — С. 409–410. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0 ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków : 1885. — С. 152. ↑ а б S....ki Dostojnicy Litewscy: rozbiór krytyczny i uzupełnienie dzieła Józefa Wolffa "Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego (1388―1795)", Kraków, 1885 // Ateneum Pismo naukowe i literackie — Warszawa : 1886. — С. 9. — 16 с. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków : 1885. — С. 153. ↑ а б Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków : 1885. — С. 157. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków : 1885. — С. 83. ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań : Wydawnictwo Poznańskie , 2007. — С. 424. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0 ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków : 1885. — С. 162. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków : 1885. — С. 76. ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa : Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk , 2020. — С. 306. — 405 с. — ISBN 978-83-65880-89-5 ↑ а б Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań : Wydawnictwo Poznańskie , 2007. — С. 409, 427. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0 ↑ а б Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań : Wydawnictwo Poznańskie , 2007. — С. 409. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0 ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań : Wydawnictwo Poznańskie , 2007. — С. 359, 407. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0 ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków : 1885. — С. 75–76. ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa : Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk , 2020. — С. 326. — 405 с. — ISBN 978-83-65880-89-5 ↑ Єзуїтський колегіум / Сайт міста Кременець . Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 16 липня 2014 .↑ Boniecki A Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [недоступне посилання з листопадаа 2019 ] (пол.)
Канцлери князівські Канцлери Великого князівства Литовського Великі канцлери литовські
_(2).jpg)
.svg){kind=small}
