Какатоїс-голіаф

?Какатоїс-голіаф
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Папугоподібні (Psittaciformes);
Родина:	Какадові (Cacatuidae);
Підродина:	Какадні (Cacatuinae);
Рід:	Какатоїс-голіаф (Probosciger); Kuhl, 1820
Вид:	Какатоїс-голіаф;
Біноміальна назва
	Probosciger aterrimus; (Gmelin, 1788)
	; Мапа поширення виду
Підвиди
	P. a. aterrimus [Gmelin 1788]; P. a. goliath [Kuhl 1820]; P. a. macgillivrayi [Mathews 1927] ; P. a. stenolophus [van Ort 1911]
Посилання
Вікісховище:	Probosciger aterrimus
Віківиди:	Probosciger aterrimus
ITIS:	554832
МСОП:	22684723
NCBI:	141839

Какатоїс-голіаф^[2] (Probosciger aterrimus) — вид папугоподібних птахів родини какадових (Cacatuidae).

Поширення

Вид поширений на півночі Австралії (півострів Кейп-Йорк), в Новій Гвінеї та на Молуцьких островах. Живе у дощових низовинних лісах, саванах з лісовими ділянками, галерейних лісах.

Опис

Великий папуга. Тіло завдовжки 60-75 см, хвіст 23-25 см, дзьоб 9 см. Самець важить 540—1100 г, самиця — 500—950 г. Оперення чорного кольору. На голові є великий чуб, що складається з вузького і довгого пір'я і завжди знаходиться в піднесеному стані. Щоки голі і зморшкуваті, червоного кольору. ід час збудження щоки стають яскраво-червоними. Дзьоб масивний, чорного кольору. Язик довгий, м'ясистий. Лапи сіро-чорні. Очі карі.

Спосіб життя

Трапляється дрібними зграями до 7 птахів. Ночує на деревах або в гнізді. У спекотну пору доби відпочиває в кроні дерев, що ростуть біля води. Живиться плодами, горіхами, насінням, ягодами, квітами, комахами і їхніми личинками.

Розмноження

Пара створюється на все життя. Гніздиться в дуплах високих дерев на висоті понад 10 м. Дупла використовуються парою щороку. Сезон розмноження залежить від місцевого клімату, але зазвичай птах гніздиться з серпня по січень. У кладці одне яйце. Інкубація триває 31-35 днів. Висиджують обоє батьків. За пташенятами батьки доглядають 14 тижнів.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Probosciger aterrimus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.1) (англ.) 7 липня 2020
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.