Калантар Аветіс Айрапетович

Калантар Аветіс Айрапетович
Калантар Аветіс Айрапетович
Народився	13 вересня 1859 ; Ashagy Aylisd, Ордубадський повітd, Еріванська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Помер	28 листопада 1937 (78 років) ; Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія; Російська СФРР; СРСР
Національність	вірмени
Місце проживання	Вірменська РСР
Діяльність	науковець
Alma mater	Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва (1882)
Науковий ступінь	професор (1930)
Вчителі	Черноп'ятов Ілля Микитович
Заклад	Vologda State Milk Industry Academyd, Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва, Q4191023? і Національний аграрний університет Вірменії
Брати, сестри	Калантар Олександр Айрапетовичd
Нагороди
	; ; ;

Аветіс Айрапетович Калантар (вірм. Ավետիս Հայրապետի Քալանթար;13 вересня 1859, Еріванська губернія — 28 листопада 1937, Єреван) — дослідник в галузі тваринництва та молочної справи. Засновник Вологодського молочного інституту, професор, заслужений діяч науки і техніки РРФСР.

Життєпис

Народився 13 вересня 1859 року в селі Верхні Акуліси Нахічеванського повіту Ериванської губернії в сім'ї сільського вчителя. У 1882 році закінчив Петровську землеробську і лісову академію у Москві.

У Едимоновській школі молочного господарства познайомився та затоваришував з «батьком вологодського масла» Миколою Верещагіним. На останньому курсі академії написав працю «Склад деяких російських сирів», в якій вперше запропонував застосовувати методи хімічного контролю.

У 1889 році керував створенням проекту вищого навчального закладу з молочного господарства Видав перший в країні спеціальний журнал «Молочне господарство».

В 1890 році був призначений при Департаменті землеробства і сільської промисловості старшим спеціалістом з молочного господарства та скотарства. На цій посаді заснував кілька десятків молочногосподарських шкіл. У 1911 році сприяв початку будівництва Молочногосподарського інституту близько Вологди.

У 1903-1914 роках брав участь у всіх міжнародних конгресах з молочної справи, був постійним членом Міжнародної молочної федерації. У 1919-1922 роках очолював дослідну станцію техніки переробки молока у Вологодському молочно-господарському інституті та кафедру організації молочної справи. У 1920 році отримав звання професора. З 1921 по 1929 рік керував кафедрою молочного господарства в Московській сільськогосподарській академії ім. К. А. Тімірязєва. У 1923 році працював очільником управління тваринництва Наркомзему РРФСР. У 1930 переїхав до Вірменської РСР, де заснував кафедру молочної справи.

Помер 28 листопада 1937 року.

Твори

Опублікував понад 100 робіт, книг і брошур. Найбільш відомий посібник «Загальнодоступне керівництво по молочному господарству» (1903) пережив 9 видань і був відомим серед фахівців і практиків з молочного господарства.

«К вопросу о производительности русского скота» (1880)
«Охлаждение и пастеризация молока для хранения его от порчи и улучшения качества масла» (1892)
«Сгущение и стерилизация молока и сливок» (1897)
«Плесень масла и борьба с нею» (1926)