Калинове (Волноваський район)

село Калинове
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Волноваський район
Тер. громада Хлібодарівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA14040150110080483 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Калинове 
Основні дані
Населення 577 (01.01.2017)
Площа 1.98 км²
Густота населення 291.4 осіб/км²
Поштовий індекс 85781
Телефонний код +380 6244
Географічні дані
Географічні координати 47°27′26″ пн. ш. 37°27′57″ сх. д. / 47.45722° пн. ш. 37.46583° сх. д. / 47.45722; 37.46583
Середня висота
над рівнем моря
161 м
Водойми річка Велико-Тарама
Відстань до
обласного центру
75,3 км
Відстань до
районного центру
22,1 км
Найближча залізнична станція Хлібодарівка
Відстань до
залізничної станції
6,2 км
Місцева влада
Адреса ради 85781, Донецька обл., Волноваський р-н, с. Калинове, вул. Центральна, 16
Сільський голова Щербіна Людмила Валентинівна
Карта
Калинове. Карта розташування: Україна
Калинове
Калинове
Калинове. Карта розташування: Донецька область
Калинове
Калинове
Мапа
Мапа

CMNS: Калинове у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Кали́нове (до 1 квітня 2016 — Калініне[1]) — село Хлібодарівської сільської громади Волноваського району Донецької області України. Перша назва села Архангільське.[2]

Історія

Калинове (на той час Архангільське) заснували державні селяни, козаки й військові обивателі, перші з яких прибули у 1844 році: з Чернігівської губернії та Харківської губернії.[2]

Символіка

На гербі зображений Архангел Михаїл тому, що веде до історичної назви села.[3]

Географія

Селом тече річка Велико-Тарама.

Загальні відомості

Відстань до райцентру становить близько 22 км і проходить автошляхом місцевого значення. Двічі на день проходить автобус із Маріуполя. Поблизу села розташований ботанічний заказник місцевого значення Знаменівська балка.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 611 87.54%
російська 87 12.46%
Усього 698 100%

За даними перепису 2001 року населення села становило 698 осіб, із них 87,54 % зазначили рідною мову українську та 12,46 % — російську[5].

Примітки

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2016 року № 1037-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів»
  2. а б Донеччина: минуле і сучасність. Історико-краєзнавчий альманах. Луцьк: ТЕРЕН. 2024. с. 55. ISBN 978-617-8235-96-3.
  3. Герб села
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 березня 2022.

Посилання



Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya