Калинівка (Народицька селищна громада)

село Калинівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Народицька селищна громада
Код КАТОТТГ UA18060150250065345 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1687
Населення 30 (2001)
Площа 2,865 км²
Густота населення 10,47 осіб/км²
Поштовий індекс 11444
Географічні дані
Географічні координати 51°01′19″ пн. ш. 29°05′14″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
164 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Свято-Миколаївська, 175, с-ще Народичі, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11401
Карта
Калинівка. Карта розташування: Україна
Калинівка
Калинівка
Калинівка. Карта розташування: Житомирська область
Калинівка
Калинівка
Мапа
Мапа

Кали́нівка (МФА[kɐˈɫɪɲiu̯kɐ] ( прослухати)) — село в Україні, у Народицькій селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Населення становить 30 осіб (2001).

Історія

Вперше згадується як містечко Калинівка в Овруцькій гродській книзі від 15 вересня 1632 року як власність Овруцької єзуїтської колегії разом з Савлуками, Ксаверовим, Ігнатполем.

1859 рік — «Калиновка» — село поміщицьке. Перебуває в межах Овручського повіту (уѣзда) Волинської губернії. Відноситься до 1 стану. Знаходиться при річці «Каменка», на відстані від повітового міста 50 верст, від стану — 25 верст. Має 54 двори, де проживає: чоловіків — 205, жінок — 186, всього жителів — 391. В селі стоїть дерев'яна православна церква.[1].

До 1861 року жителі села Калинівка були кріпаками. Село належало панам Загурським[2].

1885 рік — село колишнє власницьке Базарської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Має 64 двори, де проживає 563 жителя. В селі стоїть православна церква та заїжджий двір.[3]

1906 рік — село перебуває в межах Базарської волості, має 180 дворів, де проживає 1236 жителів чоловічої та жіночої статі. Відноситься до 1 стану. Поштова адреса — «г. Овручъ»[4]. На 1 грудня 1910 року село «Калиновка» перебуває в межах Овручського повіту (уѣзда) Базарської волості, має 223 двори, де проживає 1369 жителів чоловічої та жіночої статі. Найближчі станції: залізнична — «Малин» — 30 верст; поштова — «Базар» — 8 верст; телеграфна — «Малин» — 32 версти[5]. 1913 рік — найбагатші землевласники володіли землями: Бергер мав 639 д. землі, Загурський — 639 д. землі, Бехталовська — 639 д. землі[6].

1941 рік — село Калинівка перебуває в межах Базарського району, має: 324 двори, в яких проживає 1296 мешканців. З них чоловічої статі — 545, жіночої статі — 751[7].

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 23 липня 1991 року село було внесене до переліку населених пунктів, що підлягають обов'язковому відселенню внаслідок радіоактивного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС[8].

До 16 листопада 1994 року село входило до складу Калинівської сільської ради Народицького району Житомирської області[9].

До 27 грудня 1996 року — село Любарської сільської ради Народицького району Житомирської області[10].

До 24 травня 2007 року село входило до складу Розсохівської сільської ради Народицького району Житомирської області[11].

6 серпня 2015 року увійшло до складу новоутвореної Народицької селищної територіальної громади Народицького району Житомирської області[12]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[13].

Примітки

  1. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С.238.
  2. А. П. Зарицький. Поліська Калинівка. Погляд скрізь століття. Київ 2008. С.12.С.22.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европ. Россіи. Вып.3. Губерніи малороссійскія и югозападнія. — Санктпетербургъ: 1885г. С.229.
  4. Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1906. — С.160.
  5. Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1911. — С.156-157.
  6. Весь Юго-Западный край. Справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерниямъ. Кіевъ. 1913г. С.840.
  7. М. Лутай. Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу УНР // Шляхами творення української державності: за матеріалами регіон. наук.-практ. конф. «Боротьба українського народу за державну незалежність в 1917—1921 роках (до 85-річчя Другого Зимового походу)» / Житомирська обласна державна адміністрація. — Житомир: [б. в.], 2006. — С. 156—163.
  8. Постанова Кабміну України [Архівовано 5 серпня 2012 у Archive.is]
  9. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 88. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 9 серпня 2020.
  10. Рішення обласних рад України. atu.gki.com.ua. Процитовано 9 серпня 2020.
  11. Картка постанови. Верховна Рада України. Процитовано 8 серпня 2020.
  12. Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 15 березня 2025.
  13. Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 15 березня 2025.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya