Станом на 1 жовтня 1941 року в селі налічувалось 94 дворів та 349 мешканців, в тому числі: чоловіків — 138 та жінок — 211[1].
Історія
Атлас «Землі Руські» Речі Посполитої періоду ХVІ-ХVІІ століть.
1613 рік — історична дата утворення с. Сухарівка.[2]
XVI-XVII століття — це поселення позначене в атласі «Землі Руські» Речі Посполитої періоду XVI-XVII століть, як невеличке поселення, хутір, фільварок з назвою — «Sucharzowka» (польск.).[3]
поч. XIX століття — католики дєрєвни Сухарівка належали до парафії (релігійної громади) костьолу Св. Теклі (містечко Народичі), Овруцького деканату, Луцько-Житомирської римо-католицької духовної консисторії.[4]
1846-63 роки — в «деревне Сухоревка» (рос.) стояв господський (панський) двір.[5]
1859 рік — «Сухаровка» (рос.) — дєрєвня поміщицька. Перебуває в межах Овручського повіту (уѣзда) Волинської губернії. Належить до 1 стану. Знаходиться при річці «Толоконь» на відстані від повітового міста 50 верст, від стану — 25 верст.
Має 33 двори де проживає:
- чоловіків - 133,
- жінок - 133,
всього жителів - 266.
(Дані з Списку населених місцевостей 1 стану Овручського повіту (уѣзда) Волинської губернії 1859 року).[6]
1860 рік — «деревня Сухаровка» (рос.) знаходиться при струмку …, має … колодців. Православна громада дєрєвни приписана до Базарського Покровського приходу.
1866 рік — «Сухаровка» (рос.) — дєрєвня приватного володіння. Знаходиться при струмку «Толоконь», на відстані від повітового міста — 50 верст, від стану — 24 версти.
Має 33 двори де проживає:
- чоловіків - 158,
- жінок - 166,
всього жителів - 324.
Зокрема:
- православних: чоловіків - 145, жінок - 146;
- римо-католиків: чоловіків - 6, жінок - 11;
- євреїв: чоловіків - 7, жінок - 9.
(Дані з Списку населених місцевостей 1 стану Овручського повіту (уѣзда) Волинської губернії 1866 року).[8]
1888 рік — «деревня Сухаровка» (рос.) належить до приходу православної церкви Покрова Пр. Богородиці містечка Базар.[9]
1906 рік — «деревня Сухаровка» (рос.) перебуває в межах Базарської волості,
має 86 дворів,
де проживає 541 житель чоловічої та жіночої статі.
Належить до 1 стану. Поштова адреса — «г. Овручъ».[10]
1 грудня 1910 року — «дєрєвня Сухаровка» (рос.) перебуває в межах Овручського (уѣзда) Базарської волості,
має 96 дворів,
де проживає 710 жителів чоловічої та жіночої статі.
1913 рік — в «д. Сухаровка» (рос.) найбільший землевласник «Шпрингеръ Мих. Мих.», володіє 170 д. землі.[12]
1941 рік — село Сухарівка перебуває в межах Базарського району,
має 94 двори
в яких проживає 349 мешканців.
З них
- чоловічої статі - 138
- жіночої статі - 211.[13]
Після Люблінської унії, як і інші населені пункти Правобережної України, належало до Польщі. 1793 року, внаслідок возз'єднання Правобережної України з Лівобережною, село увійшло до складу Росії і належало до Базарської волостіОвруцького повітуВолинської губернії. В останній чверті XIX ст. село було основним типом сільського поселення, а на початку XX ст. Місцеві мешканці почали активно переселятися із багатодвірних населених пунктів на нові малодвірні — хутори. Зупинився цей процес у роки радянської влади — через колективізацію та усуспільнення земельних ресурсів. З 1923 року село підпорядковане до Базарської сільської ради. З 21 січня 1959 року село належало до Народицького району. З 30 грудня 1962 року — до Овруцького району. З 07 січня 1963 року — до Малинського району. 20 вересня 1989 року утворено Сухарівську сільську раду.
Сьогодення
Село має 1 довгу вулицю. Права сторона тягнеться вздовж колишньої річки Звіздаль, що дає можливість облаштовувати власні водойми.
Чудові ліси, багаті грибами та ягодами. 2 рибні ставки, які утворюють каскад. Рівень радіації не перевищує норму.
В селі є магазин, який постійно забезпечує населення широким асортиментом продуктів, галантереї, будівельних матеріалів. Діє виїзна торгівля.
Прекрасне сполучення з Києвом, Овручем, Житомиром через маршрутні таксі.
↑Офіційний вебсайт Верховної Ради Укроїни. Облікова картка с. Сухарівка.
↑Атлас «Землі Руські» Речі Посполитої періоду XVI-XVII століть з історичного атласу Речі Посполитої / Під ред. О. Яблонського. — Варшава-Відень: Краківська академія наук, 1899—1904. — С.8.
↑ДАЖО — ф. 178. (Луцько-Житомирська римо-католицька духовна консисторія. 1798—1920гг).
↑Военно-топографическая карта западной части Российской империи / Под ред. Ф. Ф. Шуберта. — С.-Петербург: Военно-топографическое депо, 1867. — Лист ХХІ-7.
↑Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859 г. — 1859. — 808 л. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4) . Место хранения оригинала: РГИА. Ф. 1290. Оп. 4. Д. 89. С.238.
↑Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859 г. — 1859. — 808 л. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4) . Место хранения оригинала: РГИА. Ф. 1290. Оп. 4. Д. 89. С. 339.
↑Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859 г. — 1859. — 808 л. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4) . Место хранения оригинала: РГИА. Ф. 1290. Оп. 4. Д. 89. С. 281.
↑Н. И. Теодоровичъ. Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской Епархіи. Почаевъ 1888 г. Томъ 1. С.318.
↑Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи. Житоміръ. 1906 г. С.174.
↑Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи. Житоміръ. 1911 г. С.386-387.
↑Весь Юго-Западный край. Справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерниямъ. Кіевъ. 1913г. С.841.
↑М.Лутай. Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу УНР // Шляхами творення української державності: за матеріалами регіон. наук.-практ. конф. «Боротьба українського народу за державну незалежність в 1917–1921 роках (до 85-річчя Другого Зимового походу)» / Житомирська обласна державна адміністрація. — Житомир: [б. в.], 2006. — С.156–163.