Камчатка (річка)Камчатка — найбільша річка півострова Камчатка в Камчатському краї Росії. Впадає у Камчатську затоку Тихого океану і належить до його водного басейну. ГеографіяРічка бере свій початок на східних схилах гір південної частини Серединного хребта на висоті ~1050 м над рівнем моря, поряд гори Сарединної (1861 м), тече на південь, а після озера Кенужен плавно повертає на схід, далі на північний схід і до злиття із річкою Правою Камчаткою (за 704 км від гирла) носить назву Озерна Камчатка. Від цього ж місця і до самого гирла, вздовж берега річки проходить автодорога Петропавловськ-Камчатський — Усть-Камчатськ. У верхів'ї має гірський характер течії з численними перекатами та порогами. У середній течії річка виходить на Центральнокамчатську низовину і змінює характер течії на рівнинний. На цій ділянці у річки дуже звивисте русло, в окремих місцях розбивається на рукави. У нижній течії річка, огинає масив Ключевська Сопка, повертає на схід; в низов'ях розливається на численну кількість рукавів та озер на ділянці загальною площею більше 500 км², після чого перетинає хребет Кумроч, в північно-східній частині системи Східного хребта. У гирлі річка утворює дельту, що складається з численних проток, розділених піщано-гальковими косами. Конфігурація дельти весь час змінюється. Впадає в Камчатську затоку, Тихого океану. Гирло блоковане баром, і має глибину близько 0,5 м. У місці впадіння річки Камчатки в океан вона з лівого берега з'єднується протокою Озерна з озером Нерпиче (552 км²), яке є найбільшим озером півострова Камчатка. Півострів на північ від дельти також названий по імені річки — Камчатським півостровом. Тут же в гирлі, розташоване селище і порт Усть-Камчатськ.[7] ГідрологіяЖивлення річки змішане, з переважанням підземного — 35% (за рахунок значної частини опадів, що просочуються в водопроникні вулканогенні породи і поповнюють запаси ґрунтових вод); снігове становить 34%, льодовикове — 28%, дощове лише — 3%. Повінь з травня по вересень, з жовтня по квітень межень. Замерзає в листопаді, розкривається в квітні — травні. Долина річки знаходиться в сейсмоактивній області з активним вулканізмом. При виверженнях можливе часте сходження селевих потоків через танення льодовиків в басейн річки. Найбільш значним був грязекам'яний потік, пов'язаний з катастрофічним виверженням в березні 1956 року вулкана Безіменного, в ході якого сель поширювалася по річці Велика Хапиця — одній із приток Камчатки [8] В окремих місцях через вихід гарячих джерел річка не замерзає протягом усього року. За період спостереження протягом 53 років (1931–1984) на станції у селищі Ключі за 125 км від гирла, середньорічна витрата води становила 779 м³/с[9]. Середньорічна витрата води у Нижньокамчатську, за 35 км від гирла — 965 м³/с[6]. Спостереження за водним режимом річки Камчатки також проводилось протягом 47 років (1937–1985) на станції «Великі Щоки» (Усть-Камчатський район, Камчатський край), розташованої за 61 км від гирла, впадіння її у Камчатську затоку.[5] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період становила 924 м³/с для водного басейну 51 600 км², що становить близько 92% від загальної площі басейну річки. Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становить — 565 міліметра на рік, що може розглядатися як досить поширена, для річок півострова Камчатки. За період спостереження встановлено, мінімальний середньомісячний стік становив 461 м³/с (у березні), що становить більше 21% від максимального середньомісячного стоку, який відбувається у липні місяці та становить — 2 156 м³/с і вказує на недуже невелику амплітуду сезонних коливань. За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 363 м³/с (у березні 1946 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 3 220 м³/с (у липні 1969 року). ПритокиРічка Камчатка приймає близько сотні приток, довжиною більше 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 22 (від витоку до гирла):[4][10]
Населенні пунктиНа берегах річки розташовано більше десятка населених пунктів (від витоку до гирла); села: Пущино (127)[11], Шароми (557), Мілкове (8251), Долинівка (315),Тайожний (130), Лазо (415), Атласове (790), селище Козиревськ (1241), село Майське (117); селища: Ключі (5726), Усть-Камчатськ (4352). Див. такожПримітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
