Камчатська затока
Камчáтська затóка (рос. Камчатский залив) — затока Тихого океану, у східній частині півострова Камчатка, Камчатського краю (Росія). ГеографіяЗатока розташована між Камчатським, на півночі та Кроноцьким, на півдні півостровами півострова Камчатка, третя за рахунком у напрямку на північ від Петропавловська-Камчатського, після Авачинської та Кроноцької заток. На схід від затоки через Камчатську протоку лежать Командорські острови. Камчатська затока вдається в сушу на 74 км. Ширина її становить близько 148 км, максимальна глибина до 2 тис. м. Припливи неправильні добові, до 2 м. Береги низовинні, малозаселені. На північному узбережжі, в гирлі річки Камчатка, знаходиться порт Усть-Камчатськ. У затоку впадає кілька десятків річок, найбільші із них (з півночі на південь)[2][3]: Камчатка (758 км), Третя (33 км), П'ята (52 км), Бистра (54 км), Андріановка (80 км), Сторож (110 км), Мала Чажма (75 км), Велика Чажма (48 км). ІсторіяЗатока була відкрита Вітусом Берингом у 1729 році, під час його Першої Камчатської експедиції. Примітки
Посилання
Топографічні карти
|
Portal di Ensiklopedia Dunia