Камілла, королева-консорт Великої Британії
Камілла (уроджена Камілла Розмарі Шанд; англ. Camilla Rosemary Shand; нар. 17 липня 1947, Лондон) — королева Великої Британії, друга дружина Чарльза III, короля Сполученого Королівства та ще 14-ти країн Співдружності націй. Їхній шлюб є другим для обох (одружились 5 квітня 2005). До сходження свого чоловіка на престол 8 вересня 2022 року використовувала титул герцогині Корнуольської, хоч мала вищий офіційний титул принцеси Вельської. Коронація Чарльза III та Камілли відбулася у Вестмінстерському абатстві 6 травня 2023 року.[4] У Шотландії була відома також як герцогиня Розесей. Дитинство та юністьНародилась у Госпіталі Королівського коледжу, Лондон 17 липня 1947 року. Росла в The Laines[5] — заміському будинку XVIII століття у Плумптоні, Східний Сассекс[6] і в триповерховому будинку в Південному Кенсінгтоні, другому будинку її сім'ї. Її батьками були офіцер британської армії, який пізніше став бізнесменом, майор Брюс Шанд (1917—2006) та його дружина Розалінд (до шлюбу — Кубітт; 1921—1994). Має молодшу сестру, Аннабель Елліот, і молодшого брата Марка Шанда (1951—2014)[7]. Її прабабуся по матері, Аліса Кеппель, була коханкою короля Едуарда VII з 1898 до 1910 року[8]. 1 листопада 1947 року Каміллу охрестили в Церкві Фірла, в Східному Сассексі[9]. Мати Камілли була домогосподаркою[10], тоді як її батько займався різними видами діяльності після звільнення з армії. Він відомий тим, що був партнером у Block, Grey and Block, фірмі торговців вином, яка знаходилась на Саут-Едлі Стріт, Мейфер, згодом він приєднався до фірми Елліс, Сон та Відлер, яка знаходилась в Гастінгсі та Лондоні[11][12]. У дитячі роки Камілла стала завзятим читачем завдяки впливу батька, який часто їй читав. Вона виросла з собаками та котами і в молодому віці навчилася кататись на поні, приєднавшись до таборів Поні Клубу. За її словами, її дитинство «було досконалим з усякого погляду»[6]. У п'ятирічному віці Каміллу відправили до Дамбреллса, у змішану школу в селі Дітлінг[6]. Вона залишила Дамбреллів у десятирічному віці, щоб відвідувати школу Королевих воріт на вулиці Королівських воріт у Південному Кенсінгтоні. Її однокласники в школі знали її як «Мілу»; серед її однокласників була співачка Твінкл, яка описала її як дівчину «внутрішньої сили», що випромінює «магнетизм і впевненість»[6]. Однією з вчителів у школі була письменниця Пенелопа Фіцджеральд, яка викладала французьку мову і запам'ятала Каміллу «яскравою та жвавою». Камілла залишила школу з одним рівнем O в 1964 році; її батьки не змусили її залишатися для отримання рівня A[6]. У шістнадцятирічному віці вона виїхала за кордон, щоб відвідувати Пансіон шляхетних дівчат Mon Fertile, який закінчила в Толошні, Швейцарія[13]. Закінчивши курс у Швейцарії, вона ухвалила рішення поїхати до Франції для того, аби вивчати французьку мову та французьку літературу в Інституті Лондонського університету в Парижі на пів року[14][13]. 25 березня 1965 року Камілла була однією з 311 дебютанток у Лондоні[6]. Після переїзду з дому вона винаймала невелику квартиру в Кенсінгтоні зі своєю подругою Джейн Віндгем, племінницею декораторки Ненсі Ланкастер. Пізніше вона переїхала у більшу квартиру в Белгравії, яку вона ділила зі своєю орендодавицею леді Мойрою Кемпбел, дочкою герцога Аберкорна, а згодом — з Вірджинією Карінгтон, дочкою політика Пітера Керрінгтона[15]. Вірджинія була одружена з дядьком Камілли Генрі Кубіттом з 1973 до 1979 року[6] (а 2005 року вона стала особистою помічницею Каміли і принца Чарльза[16]). Камілла працювала секретаркою для різних фірм у Вест-Енді, а згодом портьє у фірму Sibyl Colefax & John Fowler у Мейфері[6]. У вільний час вона стала пристрасною вершницею і часто відвідувала кінні заходи[6]. У неї також була пристрасть до живопису, через що проходила приватне навчання з художником, хоча більшість її робіт «закінчили життя на смітнику»[17]. Цікавилася також риболовлею та садівництвом[18]. Перший шлюбНаприкінці 1960-х років Камілла познайомилася з Ендрю Паркерером Боулзом, який потім став офіцером гвардії та лейтенантом у Blues and Royals[6] — через його молодшого брата Саймона Паркера Боулза, який працював у винній фірмі її батька в Мейфері[6]. Після довгих стосунків, які то відновлювались, то припинялись, Ендрю і Камілла оголосили про свою заручини виданню «Таймс»[19] 1973 року, а одружились 4 липня того ж року в римо-католицькій церемонії в гвардійській каплиці в казармі Веллінгтон Лондон[6]. Каміллі було 25 років, а Паркеру Боулзу — 33 роки. Її весільну сукню розробив британський будинок моди Bellville Sassoon, а подружкою нареченої була хрещена дочка Паркер Боулза леді Емма Герберт[20]. Весілля було «весіллям року»[21], було запрошено 800 гостей[22], серед яких були члени королівської родини, а саме принцеса Анна, королева-мати Єлизавета, принцеса Маргарет, графиня Сноуден[21]. Подружжя облаштувало обійстя у Вілтширі, придбавши садибу Болегід в Аллінгтоні[22], а пізніше Міддвік хауз у Коршамі[23]. У подружжя — двоє дітей: Обоє дітей виховували в римо-католицькій вірі батька, особливо за життя їхньої бабусі Енн Паркер Боулз; проте Камілла залишилася в англіканській вірі й не перейшла до римо-католицизму[26]. Лора відвідувала католицьку школу дівчат, але одружилася за обрядом англіканської церкви, а Том не навчався в коледжі Амплефорта, як його батько, а навчався в Ітоні й одружився без обряду католицької церкви, а англіканської. Том, як і його батько, перебуває в порядку успадкування графства Макклсфілд[27]. У грудні 1994 року, після 21 року перебування в шлюбі, Камілла та її чоловік розпочали процедуру розлучення на тій підставі, що вони проживали окремо роками. У липні того ж року її мати Розалінд померла від остеопорозу, а її батько згодом назвав це «важким для неї часом»[28]. Їх клопотання заслухали та задовольнили в січні 1995 року у віділі з сімейних справ Високого суду в Лондоні[29]. Розлучення було остаточно завершено в березні 1995 року[30]. Стосунки з принцом УельськимКамілла та принц Чарльз зустрілися в середині 1971 року[31]. Ендрю Паркер-Боулз закінчив стосунки з Каміллою 1970 року й почав зустрічатися з принцесою Анною, сестрою Чарльза[32]. Хоча Камілла та Чарльз належали до одного соціального кола та періодично відвідували одні й ті ж заходи, вони офіційно не були знайомі. Їхній біограф Брандрет стверджує, що пара вперше зустрілася не на матчі з поло, як це заведено вважати[33][34]. Натомість вони вперше зустрілися в будинку своєї подруги Лусії Санта-Крус, яка офіційно їх представила одне одному[35][36][37]. Вони стали близькими друзями й урешті почали зустрічатися, що було добре відомо в їхньому колі знайомих[38]. Коли вони стали парою, вони регулярно зустрічалися на матчах з поло на галявині Сміта в Віндзорському Великому парку, де Чарльз часто грав у поло[36][31]. Вони також часто відвідували нічний клуб Аннабель, що знаходився на площі Берклі[31]. Коли стосунки стали більш серйозними, Чарльз познайомився з родиною Камілли в Плумптоні, також він познайомив її з деякими членами своєї родини[39]. Їхні стосунки припинились після того як Чарльз виїхав за кордон, щоб приєднатися до Королівського флоту на початку 1973 року. Після цього їхні стосунки різко закінчилися[40]. Існують різні твердження про те, чому стосунки пари закінчилися 1973 року. Роберт Лейсі написав у своїй книзі Her Majesty Queen Elizabeth II що Чарльз познайомився з Каміллою занадто рано, і що він не попросив її чекати на нього, коли він виїхав за кордон виконувати військові обов'язки[41]. У своїй книзі «Діана» Сара Бредфорд написала, що знайомий Лорда Маунтбаттена заявив, що Маунтбаттен домовлявся про те, щоб Чарльза перевезти за кордон для розірвання стосунків з Каміллою, щоб зникли препони для стосунків між Чарльзом та його онукою Амандою Кначбулл[42]. Деякі джерела припускають, що королева Єлизавета (королева-мати) не схвалила шлюб, оскільки хотіла, щоб Чарльз одружився з однією з онучок своєї близької подруги, леді Фермой[43]. Інші джерела також припускають, що Камілла не хотіла одружуватися з Чарльзом, але натомість хотіла пошлюбити Ендрю Паркер-Боулза, з яким мала стосунки, які почалися наприкінці 1960-х[44], або те, що Чарльз вирішив, що не одружиться, допоки йому не настане тридцять років[45]. Загалом більшість королівських біографів погодилися, що навіть якби Чарльз і Камілла хотіли одружитися або намагалися отримати схвалення на шлюб, це б заборонили, тому що, за словами кузини Чарльза та його хрещеної матері Патріції Маунтбаттен, деякі палацові придворні тоді вважали Каміллу не гідною ролі дружини майбутнього короля. 2005 року вона заявила: «З огляду на теперішній час, ми можемо сказати, що Чарльз повинен був одружитися з Каміллою, коли він вперше мав такий шанс. Вони ідеально підходять один одному, ми це знаємо зараз. Але це було неможливо.»[46] «це не було б можливо тоді.»[47]. Коли Чарльз почув про заручини Камілли та Ендрю Паркера-Боулза 1973 року, він написав лорду Маунтбаттену: «Я вважаю, що почуття порожнечі з часом пройде»[46]. Проте вони залишилися друзями[48][49]. У серпні 1979 року лорда Маунтбаттена убила Тимчасова Ірландська республіканська армія. Чарльз тужив через його смерть і нібито відновив стосунки з Каміллою задля розради. У цей період серед близьких друзів Паркера-Боулза та гравців поло почали поширюватися чутки про те, що вони відновили свої інтимні стосунки[50]. Джерела, близькі до Камілли, підтвердили, що до 1980 року вони справді знову відновили свої романтичні стосунки[51]. Як повідомляється, чоловік Камілли схвалив їх стосунки[52], він сам мав численних коханок протягом усього їхнього шлюбу[53][54]. У 1981 році Чарльз одружився з леді Діаною Спенсер[55]. Стосунки Камілли і Чарльза стали публічно відомими пресі через десятиліття завдяки публікації книги «Діана: Її справжня історія» 1992 року[56]. Після цього 1993 року[57] відбувся скандал з прослуховуванням та подальшою публікацією в пресі телефонної розмови принца Чарльза й Камілли, який отримало назву «Каміллагейт». Книга та телефонна розмова завдали шкоди популярності Чарльза[58]. Тим часом ЗМІ негативно ставилось до Камілли[59]. 1994 року Чарльз нарешті розповів про свої стосунки з Каміллою у телевізійному інтерв'ю з Джонатаном Дімблбі. Він сказав: «Місіс Паркер-Боулз є моїм чудовим другом … другом дуже довго. Вона буде ще довго буде другом»[60]. Пізніше він зізнався, що стосунки між ним і Каміллою відновилися після того, як його шлюб «безповоротно розірвався» 1986 року[61][62]. Після цього подружжя Паркер-Боулз подало на розлучення 1994 року[60]. Через рік Ендрю Паркер-Боулз одружився з Розмарі Пітман (померла 2010 року)[63][64]. Нагороди
Див. такожПримітки
Посилання Вікіцитати містять висловлювання від або про: Камілла, королева-консорт Великої Британії
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_(cropped_2).jpg)
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
