Принц Едвард, герцог Кентський Герцог Кентський у 2014 році
Герцог Кентський
Правління 25 серпня 1942 — дотепер Попередник Джордж Інші титули граф Сент-Ендрюса барон Даунпатрікський Імена англ. Edward George Nicholas Paul Patrick Релігія Англіканська церква Народження 9 жовтня 1935 (1935-10-09 ) [ 1] [ 2] […] (89 років) Белгрейвська площа d , Вестмінстер , Великий Лондон , Лондон[d] , Англія , Велика Британія У шлюбі з Кетрін, герцогиня Кентська Діти Джордж Віндзор, граф Сент-Ендрюс [ 2] , Гелен Тейлор [ 2] , Ніколас Віндзор [ 2] і Патрік Віндзор d [ 2] Династія Віндзорська династія і House of Windsor-Kent d Батько Принц Георг, герцог Кентський [ 2] Мати Марина Грецька [ 2] Нагороди
Принц Едвард, герцог Кентський (англ. Prince Edward, Duke of Kent ), повне ім'я: Едвард Джордж Ніколас Пол Патрік (англ. Edward George Nicholas Paul Patrick ; 9 жовтня 1935 (19351009 ) , Лондон , Велика Британія ) — член британської королівської родини , двоюрідний брат королеви Єлизавети II . Володіє титулом герцога Кентського з 1942 року, коли його батько загинув в авіакатастрофі. Після вступу на престол Карла III у 2022 році посідає 40-ву позицію в черзі престолонаслідування Великої Британії .
Ранні роки та освіта
Народився 9 жовтня 1935 року на Белгрейв-сквер , 3, у Лондоні [ 4] . Його батьками були Джордж, герцог Кентський , та його дружина Марина . Герцог Кентський був сином короля Георга V та королеви Марії Текської , а герцогиня — дочкою Миколи, принца Грецького і Данського , та Олени Володимирівни , дочки Великого князя Володимира і онучки російського імператора Олександра II . Охрещений в Букінгемському палаці 20 листопада 1935 року архієпископом Кентерберійським Космо Гордоном Ленгом ; хрещеними батьками стали король Георг V, королева Марія Текська, Микола, принц Греції і Данії, Едвард, принц Уельський , королівська принцеса Марія , герцог Коннотський і Стратернський (його син Артур був його довіреною особою на хрестинах) та герцогиня Аргайльська [ 5] .
Початкову освіту здобув у Landgrove School. Згодом навчався поступово в Ітонському коледжі [ 6] та Інституті Ле Розі [ 7] у кантоні Во , Швейцарія . Після здобуття шкільної освіти вступив до Королівської військової академії в Сандгерсті[ 8] . Вільно володіє французькою, оскільки, за словами його молодшого брата, принца Майкла Кентського , їхня матір і бабуся віддавали перевагу розмовам цією мовою вдома[ 9] .
25 серпня 1942 року батько принца Едварда загинув у Кейтнессі , Шотландія , в авіакатастрофі, спричиненій негодою. Тоді Едвард у віці 6 років перейняв титул герцога Кентського , графа Сент-Ендрюса та барона Даунпатрікського[ 10] . Як член королівської родини почав у ранньому віці виконувати королівські обов'язки. На похороні короля Георга VI у 1952 році він крокував за його труною[ 11] . На коронації Єлизавети II , своєї двоюрідної сестри, у 1953 році був третім (після герцогів Единбурзького та Глостерського ), хто віддав шану новій королеві[ 12] .
Військова служба
29 липня 1955 року вступив до Королівської військової академії в Сандгерсті у званні другого лейтенанта полку Royal Scots Greys [ 13] . 29 липня 1961 року отримав звання капітана [ 14] .
У 1962—1963 роках служив у Гонконзі , потім — у штабі Східного командування. 31 грудня 1967 року отримав звання майора [ 15] . 1970 року командував ескадрильєю свого полку, який служив на британській базі в Кіпрі та в складі миротворчих сил ООН, що встановлювали мир між грецькою та турецькою частинами Кіпру[ 16] . На початку 1970-х служив зі своїм полком у Північній Ірландії. У цей час королева Єлизавета II своїми діями запобігла викраденню принца Ірландською республіканською армією [ 17] . 30 червня 1973 року отримав звання лейтенанта-полковника [ 18] .
Покинув службу в армії 15 квітня 1976 року. 11 червня 1983 року отримав звання генерал-майора [ 19] , а 11 червня 1993 — фельдмаршала [ 20] .
Шлюб і особисте життя
Герцог та герцогиня Кентські на балконі Букінгемського палацу, 2013
У Йоркському соборі 8 червня 1961 року герцог Кентський одружився із Кетрін Ворслі — єдиною дочкою сера Вільяма Ворслі, 4-го баронета . 1994 року герцогиня прийняла католицтво, проте це не вплинуло на право престолонаступництва принца Едварда, оскільки, відповідно до Акту про спадкування престолу 1701 року, позбавлення права на престол застосовується тільки у випадках, коли дружина монарха є католичкою до шлюбу[ 21] . Такий захід був скасований Актом успадкування корони 2013 року.
Пара має трьох дітей:
Герцогиня Кетрін зробила аборт у 1975 році через краснуху , а 1977 року народила мертвонародженого сина Патріка[ 23] [ 24] .
Подружжя проживає у Кенсінгтонському палаці в Лондоні[ 25] .
2011 року близькі соратники Джонатана Ріса , приватного розслідувача, причетного до справи News Internation , заявили, що він зміг отримати доступ до банківських рахунків герцога і герцогині Кентських[ 26] .
Уранці 18 березня 2013 року в принца Едварда стався легкий інсульт [ 21] . У квітні 2015 року в нього стався перелом стегна, і його госпіталізували до лікарні Aberdeen Royal Infirmary [ 27] .
Діяльність
Фотографія Алана Воррена , 1989
Герцог Едвард виконував заручини від імені королеви Єлизавети II протягом понад 50 років. Також він представляв королеву на святкуваннях в Уганді [ 28] , Гаяні [ 29] , Гамбії [ 30] , Гані та Сьєрра-Леоне [ 31] з нагоди 50-річчя незалежності цих країн[ 32] . Крім того, герцог виконував обов'язки державного радника тоді, коли королева перебувала за межами держави[ 16] .
Однією з основних публічних ролей герцога була посада віцеголови British Trade International, раніше відомої як Британська рада зовнішньої торгівлі , в якій він свого часу був головою[ 32] , а пізніше — посада спеціального представника з міжнародної торгівлі та інвестицій [ 33] . На посаді голови Британської ради зовнішньої торгівлі 1979 року став першим британським монархом, який відвідав Китай; тоді принц Едвард побував на Британській енергетичній виставці в Пекіні [ 34] .
У 1971—2000 роках був президентом Футбольної асоціації — керівного футбольного органу в Англії . З 1975 року — президент Асоціації скаутів [ 35] . Разом із принцом Уельським Вільямом відвідав 21-й Всесвітній скаутський Джемборі в Гайлендс-гаус , Челмсфорд , у липні 2007 року[ 36] . Також був президентом Всеанглійського клубу лаун-тенісу і крокету у 1969—2021 роках[ 37] [ 38] ; на цій посаді він замінив свою матір Марину[ 39] . Серед іншого, герцог Кентський був головою Комісії військових могил Співдружності [ 40] , ветеранської організації RAF Benevolent Fund [ 41] [ 42] , Royal National Lifeboat Institution [ 43] [ 44] , Stroke Associaton [ 37] [ 45] , Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень [ 46] , Королівського інституту [ 47] , Британського клубу гонщиків [ 48] , патроном Американського повітряного музею у Великій Британії[ 49] , Королівського клубу гольфу Західного Норфолку [ 50] , Клубу крикету графства Кент [ 51] , опери Північ [ 52] , Консерваторії музики та танцю Трініті Лабан [ 53] . Також герцог входить до консультативної групи Медалі Маунтбаттена і вручає нагороду після ухвалення рішення. Принц Едвард є одним зі стипендіатів Королівської інженерної академії [ 54] .
Протягом майже 29 років був президентом національної молодіжної організації Endeavour[ 55] . Також служив королівським патроном Почесного товариства «Лінкольнз-Інн» з 2001 року; раніше цю посаду обіймав його батько[ 56] . 2015 року отримав Дрезденську премію миру за «внесок у британсько-німецьке примирення»[ 57] .
2 червня 2022 року герцог вийшов на балкон Букінгемського палацу разом з королевою Єлизаветою II під час церемонії Trooping the Colour , яка була частиною святкування Платинового ювілею королеви[ 58] .
Масонство
16 грудня 1963 року був посвячений як член Королівської Альфа-ложі № 16, а в 1965—1966 роках був її Почесним майстром[ 59] .
1966 року призначений старшим великим наглядачем Об'єднаної великої ложі Англії (керівний масонський орган в Англії та Уельсі ), а 14 червня 1967 року в Королівському Альберт-голі призначений її Великим майстром [ 60] . Герцог є десятим на цій посаді й перебуває на ній найдовше.
Титули та нагороди
Титули
9 жовтня 1935 — 25 серпня 1942: Його Королівська Високість Принц Едвард Кентський ;
25 серпня 1942 — дотепер: Його Королівська Високість Герцог Кентський .
Нагороди
Національні (британські)
Іноземні
Родовід
Принц Едвард, герцог Кентський — родовід
Примітки
↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #143291246 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
↑ а б в г д е ж Lundy D. R. The Peerage
↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
↑ Page 6371 | Issue 34206, 9 October 1935 | London Gazette | The Gazette . www.thegazette.co.uk . Процитовано 7 квітня 2023 .
↑ «Prince Edward Christened — Ceremony at the Palace». The Times . 21 November 1935. p. 14.
↑ Royals | Eton College . web.archive.org . 6 серпня 2020. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 7 квітня 2023 .
↑ United Grand Lodge of England - Grand Master . web.archive.org . 3 лютого 2016. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 7 квітня 2023 .
↑ Prince Edward: Military Career . web.archive.org . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 7 квітня 2023 .
↑ Internet Archive, Ingrid (1994). Royal children . New York : St. Martin's Press. ISBN 978-0-312-10533-4 .
↑ Duke of Kent, 77, suffers mini-stroke | Herald Scotland . web.archive.org . 15 липня 2015. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 7 квітня 2023 .
↑ The Funeral of King George VI | History Today . www.historytoday.com . Процитовано 7 квітня 2023 .
↑ Queen Elizabeth II Coronation. HRH Philip, Duke of Edinburgh and the Lords Pay Homage | Ghostarchive . ghostarchive.org . Процитовано 7 квітня 2023 .
↑ Page 4492 | Supplement 41137, 26 July 1957 | London Gazette | The Gazette . www.thegazette.co.uk . Процитовано 7 квітня 2023 .
↑ Page 5561 | Supplement 42422, 25 July 1961 | London Gazette | The Gazette . www.thegazette.co.uk . Процитовано 7 квітня 2023 .
↑ Page 75 | Supplement 44493, 29 December 1967 | London Gazette | The Gazette . www.thegazette.co.uk . Процитовано 7 квітня 2023 .
↑ а б The Duke of Kent .
↑ Rudgard, Olivia (2 травня 2022). Revealed: How the Queen intervened to prevent Duke of Kent being kidnapped by IRA . The Telegraph (брит.) . ISSN 0307-1235 . Процитовано 7 квітня 2023 .
↑ Page 9389 | Supplement 46046, 7 August 1973 | London Gazette | The Gazette . www.thegazette.co.uk . Процитовано 7 квітня 2023 .
↑ Page 8191 | Supplement 49392, 20 June 1983 | London Gazette | The Gazette . www.thegazette.co.uk . Процитовано 7 квітня 2023 .
↑ Page 10183 | Supplement 53342, 14 June 1993 | London Gazette | The Gazette . www.thegazette.co.uk . Процитовано 7 квітня 2023 .
↑ а б Duke of Kent being treated in hospital after 'mild’ stroke . www.telegraph.co.uk . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ The Most Iconic Royal Wedding Gowns of All Time . Harper's BAZAAR (амер.) . 13 квітня 2018. Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Carpenter, Julie (22 лютого 2013). Duchess of Kent: The reluctant royal at 80 . Express.co.uk (англ.) . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ I lost my baby at nine months .. it devastated me; The Duchess of Kent reveals the stillbirth that led to a breakdown. - Free Online Library . www.thefreelibrary.com . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Royal residences: Kensington Palace . web.archive.org . Архів оригіналу за 26 липня 2013. Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Davies, Nick (8 червня 2011). Phone-hacking scandal widens to include Kate Middleton and Tony Blair . The Guardian (брит.) . ISSN 0261-3077 . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Duke of Kent leaves hospital after hip injury treatment . BBC News (брит.) . 7 квітня 2015. Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Mwesigye, Shifa. 50 years on, Duke of Kent returns to familiar Uganda . The Observer - Uganda (брит.) . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Prince Harry impressed with Guyana’s commitment to conservation, sustainable development . web.archive.org . 26 березня 2018. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ GAMBIA INDEPENDENT . British Pathé (брит.) . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ SIERRA LEONE INDEPENDENCE BUILD-UP - Colour . British Pathé (брит.) . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ а б Duke of Kent unveils plaque for military project . GhanaWeb (англ.) . -001-11-30T00:00:00+00:00. Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Duke of York drops trade role after years of criticism . www.telegraph.co.uk . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ The Duke of Kent visiting China - Kent, Duke of (1935 - ) - Royalty - Independent Television News (ITN) Image Archive - Archives Hub . archiveshub.jisc.ac.uk . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Royal Insight > Focus > April 2007 > Scouts and Guides . web.archive.org . 24 січня 2009. Архів оригіналу за 24 січня 2009. Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ A century on, Scouts' campfires burn strong . www.telegraph.co.uk . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ а б Duke of Kent spends another day in hospital after 'mild’ stroke . www.telegraph.co.uk . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Wimbledon: Duke of Kent stepping down as All England Club president . BBC News (брит.) . 9 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Princess Marina Dies (1968) | Ghostarchive . ghostarchive.org . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Hyland, Paul (1 травня 2013). Duke of Kent makes history as first royal to lay wreath at 1916 memorial . TheJournal.ie (англ.) . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Principals . RAF Benevolent Fund (англ.) . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Royal visit . RAF Benevolent Fund (англ.) . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ How the RNLI is run . web.archive.org . 10 листопада 2016. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Duke of Kent visits Royal National Lifeboat Institution stations – Royal Central . web.archive.org . 27 березня 2018. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ HRH The Duke of Kent: A Life Of Service . Stroke Association (англ.) . 6 жовтня 2015. Архів оригіналу за 8 квітня 2023. Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ RUSI Governing Bodies . rusi.org (англ.) . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ HRH The Duke of Kent commemorates famous son . www.adelaide.edu.au (англ.) . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ British Racing Drivers' Club . www.brdc.co.uk . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ About | American Air Museum . www.americanairmuseum.com . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ The Clubhouse | Royal West Norfolk Golf Club . www.rwngc.org . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Jamie Clifford appointed Honorary Life Member . Kent Cricket (англ.) . 2 лютого 2018. Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Who's who . Opera North (брит.) . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ HRH The Duke of Kent KG . Trinity Laban (амер.) . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Royal Academy of Engineering Fellowship . raeng.org.uk (англ.) . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Court Circular | The Royal Family . web.archive.org . 16 лютого 2020. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Our Membership . web.archive.org . 7 серпня 2011. Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ HRH The Duke of Kent receives Dresden Peace Prize . GOV.UK (англ.) . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Queen pictured for first time during Jubilee celebrations on Buckingham Palace balcony . Sky News (англ.) . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Grand Master celebrates 50 years in the Craft at Royal Alpha Lodge . Freemasonry Matters (амер.) . 6 березня 2014. Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ History of Freemasonry | United Grand Lodge of England . www.ugle.org.uk . Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Medal Yearbook 2021 . Honiton, Devon: Token Publishing. 2021. p. 295. ISBN 978-1-908828-53-8 .
↑ Wayback Machine (PDF) . web.archive.org . 11 серпня 2020. Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2020. Процитовано 8 квітня 2023 .
↑ Wayback Machine . web.archive.org . 25 червня 2001. Архів оригіналу за 25 червня 2001. Процитовано 8 квітня 2023 .
Посилання
Перша креація (1710—1740) Друга креація (як герцог Кентський і Стратернський , 1799—1820) Третя креація (з 1934)
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика Довідкові видання Нормативний контроль