Канонічний обряд (католицтво)

Канонічний обряд (лат. ritus canonici) — це сукупність різноманітних церковних традицій властивих кожній із церков свого права (sui juris)^[1]. Як зазначає Кодекс канонів Східних церков (ККСЦ), канонічний обряд являє собою літургійний, богословський, духовний та дисциплінарний спадок Вселенської церкви, культурними та історичним традиціями певних народів та виражається в християнському житті^[2].

В ККСЦ використовується термін Церква власного права, проте в Кодекс канонічного права вживається вираз «обрядова церква»^[3]. Проте слід відмітити що, є принципова різниця між літургійним та канонічним обрядом. А дотримання певного літургійного обряду не означає приналежності до відповідного канонічного обряду^[4]. Приналежність до нього визначається хрещенням, і тільки у виняткових моментах може бути змінена^[5]. Причинами зміни зазвичай виступають одруження, або прийняття священства. Так, слідування амвросіанському чи мозарабському літургійному обряду не відповідає приналежності до відповідних канонічних обрядів. Адже ці літургійні обряди у канонічному плані належать до латинського (римського) обряду. Таким чином, основні відмінності між канонічними обрядами полягають у богословських та канонічних аспектах^[6].

• Александрійський
• Антіохійський
• Вірменський
• Константинопольський (візантійський)
• Римський
• Халдейський

• «Обряды канонические» // Католическая энциклопедия. Т.3.: М.: Изд. Францисканцев, 2007. — С. 991—992
• КОДЕКС КАНОНІВ СХІДНИХ ЦЕРКОВ
• Кодекс Канонического права. — М., 2007. — 624 с. [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.]