Каплиця Бучацьких

Каплиця Бучацьких
Розташування	Україна, Львів
Засновник	Бучацькі
Кінець будівництва	до 1440
Належність	римо-католицтво

Каплиця Бучацьких (пол. Kaplica Buczackich) — втрачена молитовно-ритуальна будівля у Львові (нині Україна). Назву отримала від прізвища своїх фундаторів — шляхтичів Бучацьких гербу Абданк.

Збудована перед 1440 роком^[1]. Була першою з каплиць, побудованих поблизу латинської катедри у Львові, яку згадано у джерелах^[2]. Розташовувалась біля східного прясла північної нави латинської катедри. 1440 року поблизу каплиці був вівтар святих Марії Магдалини та Бригіди^[3]. Навпроти каплиці розташовувалася каплиця райців (братська, Яблоновських, Христа Розіп'ятого)^[2].

8 травня 1495 р. львівський римо-католицький архієпископ Анджей Боришевський (Ружа) гербу Порай (пол. Andrzej Boryszewski, майбутній примас Польщі та Литви) видав грамоту, якою підтвердив фундуш Анни з Бучацьких — дідички Литвинова (тепер село Старий Литвинів Підгаєцького району), доньки Яна Бучацького, дружини каштеляна белзького Дерслава з Угнева^[a]) — на проведення мес за душі померлих родичів у каплиці Бучацьких латинської катедри у Львові^[4]. 1587-го архієпископ Ян Димітр Соліковський розпочав ґрунтовне відновлення та ґрунтовну перебудову «давньої» каплиці Бучацьких, очевидно з думкою про єзуїтів, яким після спровадження до Львова віддав для богослужінь власне цю каплицю^[5].

Миколай Кросновський записав фундуш для^[6] нового^[7] вівтаря в каплиці, також «посаг» для вівтарії (пол. altaria) при цій каплиці в сумі 10000 злотих.^[6]

Пізніше каплиця була перебудована, тепер на її місці розташована каплиця Святих Дарів, або Вишневецьких^[8] (третя від входу біля північної нави)^[b]. Розписи в каплиці князів Вишневецьких виконав Станіслав Строїнський^[9]. Елементи архітектури каплиці, які зберегли форми з часу перебудови з ініціативи Я. Д. Соліковського, належать до типових прикладів пізнього львівського ренесансу, не виключено, що ці роботи пов'язані з архітектором Павлом Римлянином^[10]. 1 листопада 1743 сницар Марцін Ринський (Marcin Ryński) спільно з дружиною Регіною Левандершозанкою (Regina Lewanderszozanka) уклали угоду, за якою вони зобов'язувалися виконати новий головний вівтар для каплиці за 4500 злотих польських. За архівними даними, у 1744—1745 «пан Бернард» (майже напевно Бернард Меретин) провадив роботи з барокізації каплиці Вишневецьких (заміна долівки, перемуровування крипт, виконання п'єдесталу під хрест, що вінчає купол)^[11].

Докладних відомостей про її зовнішній вигляд поки не виявлено.

Використовувалася представниками роду фундаторів та роду Кросновських як родова усипальниця. Серед похованих осіб, зокрема, Міхал (Михайло) Бучацький з Підгаєць, львівський латинський архієпископ Миколай Кросновський^[6], Миколай Францішек Кросновський^[12], його батько Войцех^[13], Миколай Парава^[14].

Надгробок воєводи М. Бучацького, який загинув у битві проти татар, перенесли свого часу до каплиці Замойських. Про перенесення надгробку свого часу говорив у промові до львівської капітули архієпископ Ян Димітр Соліковський у 1585 році. Надпис на надгробку станом на 1830—1840-ві роки не зберігся^[15].

• Каплиця Домагаличів
• Каплиця Потоцьких
• Латинський кафедральний собор (Львів)

• Grobowiec Michała Buczackiego [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]… // Lwowianin, czyli zbior potrzebnych i uzytecznych (w VII t.), wydawany przez Ludw. Zielinskiego (?-1873)]. — 1836. — № 15. — S. 116—118. (пол.)
• Thomae Pirawski relatio status Almae Archidioecesis Leopoliensis: accedunt testamenta eiusdem Th. Pirawski et Ioannis Zamoiscii, archiepiscopi leopoliensis. — Leopoli: Sumptibus Societatis Historicae, 1893. — P. 81. (лат.)
• Włodek P., Kulewski A. Katedra Łacińska [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Lwów: przewodnik. — Pruszków, 2006. — S. 80—81. (пол.)

• Катедральний (Латинський) костел Успіння Богородиці (м. Львів) [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.].