Кароліна Міхаеліс ді Вашконселуш
Каролі́на Міхае́ліс ді Вашконсел́уш (порт. Carolina Michaëlis de Vasconcelos, *15 березня 1851, Берлін, Німеччина — 22 жовтня 1925, Порту, Португалія) — португальська філологиня-романістка і перекладачка німецького походження кінця XIX століття — 1-ї четверті XX століття, літературний критик, письменниця, лексикографиня і фольклористка; професор Коїмбрського університету (1911), член Лісабонської академії наук (1912). Наукова спеціалізація К. Міхаеліс ді Вашконселуш — португалістика, зокрема дослідження португальської літератури Середньовіччя та Відродження. Перша жінка-університетська викладачка в країні; авторка першого критичного видання «Пісенник Ажуда» галісійсько-португальською мовою. Важливим є внесок науковиці в міжкультурний діалог, посередництво між португальською та німецькою і в цілому європейською та світовою культурою. З життєписуБатько Кароліни, Густав Міхаеліс (1813—1895) був викладачем математики, вивчав історію писемності, орфографію й стенографію. У 1851 році викладав у Берлінському університеті, очолював Тахеографічний відділ парламенту Пруссії. Мати, Луїза Лобек (Luise Lobeck, 1809—1863), походила зі Штеттіна, де одружилася у 1838 році. У родині було 8 дітей, наймолодшою з яких була Кароліна. Від 7 до 16 років Кароліна навчалась у Вищій муніципальній жіночій школі Берліна. У середині XIX століття в Німеччині жінок не допускали до навчання в університетах, тому Кароліна здобувала освіту вдома, вивчаючи класичну давньогрецьку і римську літературу, слов'янські, семітські і романські мови, в тому числі португальську та арабську. Починаючи від 1867, тобто з 16 років, почала публікувати статті з іспанської та італійської філології. Інтерес до португальської мови виявився згодом. Невдовзі про феномен Кароліни дізналися європейські філологи. Провідний дослідник середньовічної літератури Гастон Паріс у листі до Кароліни висловлював подив, що 19-річна дівчина володіє такими багатими знаннями, на засвоєння яких інші витрачають 12—15 років. У листування з молодою німкенею, яка жваво цікавилась культурою й літературою Португалії, вступили Теофілу Брага, Алешандре Еркулану тощо. Відтак, видатні здібності і хист до мов дозволили ді Вашконселуш стати загальновизнаною перекладачкою вже у досить юному віці. У 1872 році почала працювати перекладачкою в МЗС Німеччини, у відділі зв'язків з країнами Піренейського півострова. У 1876 році одружилася з Жоакімом ді Вашконселушем (Joaquim de Vasconcelos), музикознавцем і істориком мистецтв, уродженцем Порту. Шлюб зареєстрували в Берліні, де в той час навчався Вашконселуш. Того ж року переїхала у рідне місто чоловіка. У наступному (1877) році провела декілька місяців у бібліотеці Палацу Ажуда, де розшифровувала середньовічний манускрипт «Пісенник Ажуда». Тоді й розпочалася багаторічна кропітка праця над першим науковим виданням рукопису, що тривала 27 років і завершилась виходом у світ монументального відкоментованого двотомника у 1904 році. У 1911 році К. Міхаеліс ді Вашконселуш запрошена викладати в Лісабонському університеті. Не бажаючи залишати Порту, науковиця перевелась у більш близький Коїмбрський університет, де була запрошеною професоркою і почала викладання у січні 1912 року, з часу створення філологічного факультету. У Коїмбрському університеті К. Міхаеліс ді Вашконселуш викладала до лютого 1925 року (року її смерті). Останнього року життя також очолювала журнал «Лузитанія». Наукові звершенняКароліна Міхаеліс ді Вашконселуш — авторка критичних видань творів Камоенса, Жила Вісенте, Са ді-Міранди й праць про їх творчість, про літературу класицизму та романтизму, про різні аспекти португальської лінгвістики; як фольклористка знана виданням авторитетного зібрання португальських паремій (1905). Загалом бібліографія науковиці налічує близько 180 найменувань[8].
Визнання.jpg) Про наукові заслуги Кароліни Міхаеліс ді Вашконселуш свідчать присудження почесних титулів, з-поміж яких звання почесного доктора Фрайбурзького (1893), Коїмбрського (1916) і Гамбурзького (1923) університетів. У 1901 році король Португалії Карлуш I нагородив Вашконселуш орденом Святого Якова і Меча. До століття від час виходу фундаментального дослідження «Пісенник Ажуда» Кароліни Міхаеліс де Вашконселуш у травні 2004 року у Сантьяго-де-Компостела (Галісія, Іспанія) був проведений конгрес «„Пісенник Ажуда“: через сто років» (O Cancioneiro da Ajuda, cen anos despois), а наступного (2005) року був випущений збірник статей. Одна з центральних станцій метро Порту має назву Carolina Michaëlis, ім'я науковиці носить середня школа по вулиці Інфанти Донни Марії в Порту (Escola Secundária Carolina Michaëlis). Примітки
Джерела, посилання та література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
