Карпенко Анатолій Миколайович

Анатолій Миколайович Карпенко
Народився20 березня 1938(1938-03-20) Редагувати інформацію у Вікіданих
Червоний Яр, Софіївський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер21 липня 2021(2021-07-21) (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тернопіль, Україна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьбудівельник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТернопільський фінансово-економічний інститут
Знання мовросійська і українська Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоКарпенко Микола Григорович Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Жовтневої Революції
Герой Соціалістичної Праці
Заслужений будівельник Української РСР
Заслужений будівельник Української РСР

Анато́лій Микола́йович Карпе́нко (нар. 20 березня 1938(1938-03-20) Редагувати інформацію у Вікіданих, Червоний Яр, Дніпропетровська область Редагувати інформацію у Вікіданих — 21 липня 2021(2021-07-21) Редагувати інформацію у Вікіданих, Тернопіль Редагувати інформацію у Вікіданих) — український радянський діяч, будівельник, новатор виробництва. Герой Соціалістичної Праці (1981). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1971—1976 р. Член ЦК КПУ в 1976—1990 р.

Життєпис

Анатолій Миколайович Карпенко народився 20 березня 1938 року в селі Червоний Яр, нині Яр Криворізького району Дніпропетровської області в родині Героя Радянського Союзу Миколи Григоровича Карпенка.

У 1956 році закінчив Криворізьку будівельну школу Дніпропетровської області, Тернопільський фінансово-економічний інститут (нині національний економічний університет).

Працював будівельником.

Член КПРС із 1963 року.

Від 1965 — в Тернополі, живе на вулиці імені свого батька.[2] У 1966—1998 р. — монтажник, бригадир комплексної бригади будівельно-монтажного управління «Промбуд» Тернопільського управління будівництва, голова профспілкового комітету «Промбуду».

Потім — на пенсії в місті Тернополі.

Мав двох дітей, чотирьох онуків і трьох правнуків. Онуки Олег і Микола — служать в українському війську[2]: Олег в механізовані бригаді, а Микола водієм у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки ЗСУ.

Помер 21 липня 2021 року в Тернополі.

Нагороди

У літературі

Тернопільський поет Борис Демків присвятив Анатолієві Карпенку вірш «Герой, син Героя».[3]

Примітки

  1. https://teren.in.ua/news/u-ternopoli-pomer-geroj-sotsialistychnoyi-pratsi-syn-geroya-radyanskogo-soyuzu_359130.html
  2. а б Мороз В. Життя і подвиг Миколи Карпенка [Архівовано 24 лютого 2015 у Wayback Machine.] / Володимир Мороз // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 23 лютого.
  3. Демків Б. Герой, син Героя / Борис Демків // Вільне життя. — 2081. — № 129 (5 лип.).

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya