Качалов Василь Іванович
Василій Іванович Качалов (Васи́лий Ива́нович Кача́лов, справжнє прізвище — Шверубо́вич, 1875, Вільнюс — 1948) — російський і радянський театральний актор, педагог. Заслужений артист Республіки (1924). Народний артист Республіки (1927). Народний артист СРСР (1936)[4], лауреат Сталінської премії (1943). Кавалер двох Орденів Леніна і Ордена Трудового Червоного Прапора (1935). Батько театрального діяча, мемуариста Вадима Шверубовича. Біографічні відомостіРозпочав кар'єру у Театрі Літературно-артистичного товариства в Петербурзі. З 1900 грав в Московському художньому театрі, де і здобув славу, зігравши протягом кар'єри 55 ролей. Завдяки голосу і артистизму, Качалов також відомий своїми виконаннями творів поезії (Сергія Єсеніна, Едуарда Багрицького та ін.) і прози (Л. М. Толстого) у концертах, на радіо, у записах на грамофонних пластинках. Театральна творчість(російською) Казансько-Саратовське товариство акторів під керівництвом М. М. Бородая
![]()
Фільмографія
Виноски
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia