Качалов Василь Іванович

Качалов Василь Іванович
Качалов Василь Іванович
Ім'я при народженні	Василий Иванович Шверубович
Народився	30 січня (11 лютого) 1875 ; Вільнюс, Російська імперія
Помер	30 вересня 1948 (73 роки) ; Москва, СРСР ; рак легень ;
Поховання	Новодівичий цвинтар
Національність	білорус
Громадянство	Російська імперія; СРСР
Діяльність	кіноактор, актор, театральний педагог, педагог
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет
Заклад	Московський художній театр
У шлюбі з	Ніна Литовцеваd
Діти	Шверубович Вадим Васильович
Батьки	Іоанн Шверубовичd ; Мелітіна Шверубовичd
IMDb	nm0434148
	Нагороди та премії
	;
	Качалов Василь Іванович у Вікісховищі

Василій Іванович Качалов (Васи́лий Ива́нович Кача́лов, справжнє прізвище — Шверубо́вич, 1875, Вільнюс — 1948) — російський і радянський театральний актор, педагог. Заслужений артист Республіки (1924). Народний артист Республіки (1927). Народний артист СРСР (1936)^[4], лауреат Сталінської премії (1943). Кавалер двох Орденів Леніна і Ордена Трудового Червоного Прапора (1935).

Батько театрального діяча, мемуариста Вадима Шверубовича.

Біографічні відомості

Розпочав кар'єру у Театрі Літературно-артистичного товариства в Петербурзі. З 1900 грав в Московському художньому театрі, де і здобув славу, зігравши протягом кар'єри 55 ролей. Завдяки голосу і артистизму, Качалов також відомий своїми виконаннями творів поезії (Сергія Єсеніна, Едуарда Багрицького та ін.) і прози (Л. М. Толстого) у концертах, на радіо, у записах на грамофонних пластинках.

Театральна творчість

(російською)

Казансько-Саратовське товариство акторів під керівництвом М. М. Бородая

«Бедность не порок» А. Н. Островского — Митя
«Без вины виноватые» А. Н. Островского — Дудукин
«Царь Фёдор Иоаннович» А. К. Толстого — Князь Шаховской
«Василиса Мелентьева» А. Н. Островского и С. А. Гедеонова — Грозный
«Смерть Иоанна Грозного» А. К. Толстого
«Гамлет» У. Шекспира — Горацио
«Юлий Цезарь» У. Шекспира — Кассий
«Коварство и любовь» Ф. Шиллера — Депутат

Московський художній театр

1900 — «Снегурочка» А. Н. Островского; постановка К. С. Станиславского — Царь Берендей
1900 — «Когда мы, мёртвые, пробуждаемся» Г. Ибсена; постановка Вл. И. Немировича-Данченко — Рубек
1900 — «Геншель» Г. Гауптмана — Посетитель пивной (ввод)
1900 — «Смерть Иоанна Грозного» А. К. Толстого; постановка К. С. Станиславского и Вл. И. Немировича-Данченко — Эльмс, Григорий Годунов(ввод)
1901 — «Три сестры» А. П. Чехова; постановка К. С. Станиславского и Вл. И. Немировича-Данченко — Вершинин
1901 — «Дикая утка (пьеса)» Г. Ибсена — Экдаль
1901 — «Чайка» А. П. Чехова; постановка К. С. Станиславского и Вл. И. Немировича-Данченко — Тригорин (ввод)
1901 — «Микаэль Крамер» Г. Гауптмана — Эрнст Лахман
1901 — «В мечтах» Вл. И. Немирович-Данченко — Князь Старочеркасов
1902 — «Смерть Иоанна Грозного» А. К. Толстого — Гарабурда (ввод)
1902 — «Три сестры» А. П. Чехова — Николай Львович Тузенбах (ввод)
1902 — «На дне» М. Горького — Барон
1903 — «Столпы общества» Г. Ибсена — Хильмар Теннисен
1903 — «Юлий Цезарь» У. Шекспира; постановка Вл. И. Немировича-Данченко — Юлий Цезарь
1903 — «Одинокие» Г. Гауптмана; постановка К. С. Станиславского и Вл. И. Немировича-Данченко — Йоганн Фокерат (ввод)
1904 — «Вишнёвый сад» А. П. Чехова — Пётр Сергеевич Трофимов
1904 — «Там, внутри» М. Метерлинка — Дед
1904 — «Слепые» М. Метерлинка — Слепой
1904 — «Иванов» А. П. Чехова — Николай Алексеевич Иванов
1904 — «У монастрыря» П. М. Ярцева — Бартенев
1905 — «Блудный сын» С. А. Найдёнова — Максим Коптев
1905 — «Привидения» Г. Ибсена — Пастор Мандерс
1905 — «Дети солнца» М. Горького — Протасов
1905 — «Блудный сын» С. Найдёнова — Максим Коптев
1906 — «Горе от ума» А. С. Грибоедова — Александр Андреевич Чацкий
1906 — «Бранд» Г. Ибсена — Бранд
1907 — «Стены» С. А. Найдёнова — Копейкин
1907 — «Борис Годунов» А. С. Пушкина — Пимен
1908 — «Росмерсхольм» Г. Ибсена — Росмер
1908 — «У царских врат» К. Гамсуна — Карено
1909 — «Анатэма» Л. Н. Андреева; постановка Вл. И. Немировича-Данченко — Анатэма
1910 — «На всякого мудреца довольно простоты» А. Н. Островского — Глумов
1910 — «Братья Карамазовы» по Ф. М. Достоевскому — Иван Карамазов
1910 — «Месяц в деревне» И. С. Тургенева — Ракитин (ввод)
1911 — «У жизни в лапах» К. Гамсуна — Пер Баст
1911 — «Живой труп» Л. Н. Толстого — Каренин
1911 — «Гамлет» У. Шекспира; постановка Г. Крэга — Гамлет
1912 — «Где тонко, там и рвётся» И. С. Тургенева — Горский
1912 — «Екатерина Ивановна» Л. Н. Андреева — Георгий
1913 — «Николай Ставрогин» по Ф. М. Достоевскому — Ставрогин
1914 — «Горе от ума» А. С. Грибоедова — Александр Андреевич Чацкий
1915 — «Каменный гость» А. С. Пушкина — Дон Жуан
1916 — «Будет радость» Д. С. Мережковского — Фёдор Иванович
1918 — «Дядя Ваня» А. П. Чехова — Астров (ввод)
1922 — «Царь Фёдор Иоаннович» А. К. Толстого — Царь Фёдор (ввод)
1923 — «Вишнёвый сад» А. П. Чехова — Гаев (ввод)
1924 — «Доктор Штокман» Г. Ибсена — доктор Штокман (ввод)
1924 — «Горе от ума» А. С. Грибоедова — Репетилов (ввод)
1926 — «Николай I и декабристы» А. Р. Кугеля, Д. С. Мережковского — Николай I
1927 — «Бронепоезд 14—69» Вс. В. Иванова — Вершинин
1929 — «Блокада» Вс. В. Иванова — Артем Аладьин
1930 — «Воскресение» по Л. Н. Толстому — От автора
1933 — «Таланты и поклонники» А. Н. Островского — Нароков
1935 — «Враги» М. Горького — Захар Бардин
1938 — «Горе от ума» А. С. Грибоедова; постановка В. И. Немировича-Данченко (новая редакция) — Александр Андреевич Чацкий

Фільмографія

«Білий орел» (1928, губернатор Мішель)
«Путівка в життя» (1931, читає закадровий текст)
«Бабка і Мурашка» (1936, мультфільм; читає закадровий текст)
«Георгій Саакадзе» (1942, Шадіман Бараташвілі (озвучування — роль Серго Закаріадзе)
«Пропала грамота» (1945, мультфільм; читає закадровий текст)
«Картина» (1965, мультфільм; закадровий текст від автора)