Качка-пароплав магеланська

?Качка-пароплав магеланська
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Гусеподібні (Anseriformes);
Родина:	Качкові (Alaudidae);
Рід:	Качка-пароплав (Tachyeres);
Вид:	Качка-пароплав магеланська;
Біноміальна назва
	Tachyeres pteneres; (Forster, 1844)
	; Ареал виду Осіле проживання Зимування
Синоніми
	Anas pteneres
Посилання
Вікісховище:	Tachyeres pteneres
Віківиди:	Tachyeres pteneres
EOL:	1048521
ITIS:	175220
МСОП:	22680033
NCBI:	75881

Качка-пароплав магеланська^[2] (Tachyeres pteneres) — вид гусеподібних птахів родини качкових (Anatidae)^[3]. Мешкає в Аргентині і Чилі.

Опис

Магеланські качки-пароплави є найбільшими представниками свого роду і найбільшими качками у світі, їх довжина становить 74-84 см, розмах крил 85–110 см, вага 3,5-7 кг. Самці є більшими і важчими за самиць, їх середня вага становить 5,34 кг, а середня вага самиць — 4,2 кг. У самців голова і шия сизі, лоб і тім'я дещо блідіші, решта тіла переважно темно-сіра. Навколо очей вузькі білі кільця, за очима вони переходять у білі смуги. Горло має рудувато-коричневий відтінок. Живіт і гузка білі, хвіст сірий. Дзьоб оранжевий, на кінці темний. У самиць голова більш темна, сірувато-коричнева, горло темно-рудувате. Тіла і крила у них такі ж, як у самців, однак деякі пера мають коричнювато-винний відтінок. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак більш тьмяне.

Магеланські качки-пароплави є нелітаючими птахами, оскількі крила у них надто малі, щоб птахи мали можливість до функціонального польоту. Натомість крила використовуються як весла, дозволяючи качкам швидко ковзати по поверхні води.

Поширення і екологія

Магеланські качки-пароплави мешкають на півдні Чилі (на південь від Ллянкіуе в регіоні Лос-Лагос) та на Вогняній Землі. Вони живуть на скелястих морських узбережжях та на прибережних островах. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, іноді на відстані кількох миль від берега. Патагонські качки-пароплави живляться молюсками, ракоподібними, іноді рибою. Вони шукають їжу на узбережжі під час відпливу або на мілководді, серед водоростей.

Гніздування у магеланських качок-пароплавів триває з вересня по грудень. Птахи гніздяться в густих чагарниках біля води, зазвичай в захищеній затоці, іноді у покинутих гніздових норах пінгвінів. В кладці від 4 до 11 яєць, в середньому 9 яєць. Вони мають розміри 8,2×5,6 см і вагу 167 г. Інкубаційний період триває 28-40 днів. Пташенята повністю покриваються пір'ям через 120-130 днів після вилуплення. Вони проганяються з батьківської території і формують зграйки разом з іншими молодими качками. Птахи набувають статевої зрілості у віці 2-3 років. Під час сезону розмноження дорослі самці є дуже агресивними, часто нападають на інших самців та на інших птахів^[4].

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція магеланських качок-пароплавів становить від 6700 до 67000 птахів.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Tachyeres pteneres: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 07 грудня 2023
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Screamers, ducks, geese, swans. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 грудня 2023.
↑ Batt, Bruce D. The Ecology and Management of Breeding Waterfowl. ISBN 9781452900162.

Посилання

Livezey, Bradley C. (1986). Phylogeny and Historical Biogeography of Steamer-Ducks (Anatidae: Tachyeres). Systematic Zoology. 35 (4): 458—469. doi:10.2307/2413109. ISSN 0039-7989. JSTOR 2413109.