Самець індійського квічаля (Гори Нанді[en], штат Карнатака, Індія)Індійські квічалі
Довжина птаха становить 22-22,5 см, вага 52-72 г, довжина крила становить 11-12 см. У самців верхня частина тіла переважно чорна, над очима білі "брови", пера на крилах і хвості на кінці білі. Нижня частина тіла біла, боки поцятковані чорними плямами, дзьоб і лапи жовті. У самиць і молодих птахів верхня частина тіла бура, поцяткована білуватими або охристими плямками, над очима світло-коричневі "брови", нижня частина тіла світло-коричнева, поцяткована темними лускоподібним візерунком.
Поширення і екологія
Індійські квічалі гніздяться в Гімалпях, від західного Гімачал-Прадешу до східного Непалу, можливо, також до Сіккіму і Бутану[7]. З вересня по листопад вони мігрують на південь, до Шрі-Ланки і південної Індії, повертаються на північ у березні-травні[8][9][10][11]. Вони живуть в чагарниковиму підліску вологих гірських тропічних лісів, в садах і на плантаціях, на берегіх річок і озер. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 1000 до 2400 м над рівнем моря. Взимку утворюють зграї. Живляться переважно насінням, а також плодами. Сезон розмноження триває з квітня по липень, гніздо чашоподібне, встелен травою, скріплене глиною, розміщується на дереві. В кладці 3-4 білих або блакитнуватих яйця.
Примітки
↑BirdLife International (2022). Geokichla wardii: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 25 квітня 2022
↑Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 25 квітня 2022.
↑Voelker, G.; Outlaw, R.K. (2008). Establishing a perimeter position: speciation around the Indian Ocean Basin. Journal of Evolutionary Biology. 21 (6): 1779—1788. doi:10.1111/j.1420-9101.2008.01588.x. PMID18691238.
↑Rasmussen PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Vol. 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 356.