Кефесія
![]() Кефесія — автохтонний (аборигенний) високоврожайний сорт винограду пізнього періоду дозрівання, що використовується для виробництва червоних вин.[1] На міжнародному рівні сорт має VIVC номер 6093 (Vitis International Variety Catalog).[2] Назва сорту походить з історичної кримськотатарської назви Феодосії — Кефе, де культивувався цей сорт. За механічним складом грона Кефесія належить до винних сортів. Культивується в теруарах Південного берега Криму виноробною філією Масандри «Морське» в Капсихорській долині, АТ «Сонячна Долина» в Сонячній Долині, теруарі Баккал Су західно-передгірної частини Криму, а також околицях Феодосії. Ампелографічна сортова характеристика![]() ХарактеристикиКефесія посухостійка й морозостійка порівняна з сортом Сапераві. На базі Кефесії та аборигенного (автохтонного) сорту «Іфігенія» Інститутом виноградарства та виноробства «Магарач» виведено морозостійкий сорт «Кефесія Магарач». Кефесія належить до сортів пізнього періоду дозрівання. Вегетаційний періодПівденного берега Криму тривалість вегетаційного періоду від початку розпускання бруньок до листопада становить 208-213 днів. Ягоди починають дозрівати у другій декаді серпня, а повна зрілість настає у другій та третій декаді вересня. Цукристість в кінці вегетаціїНа той час цукристість ягід сягає 17,7-22,5 %, кислотність 5,4-6 %. Середня довжина однорічних пагонів дорівнює 1,7 м. Тип квітки й характеристики листяТип квітки функціонально жіночий, 5-6 тичинок. Відмінними особливостями Кефесії є листя з краями, що слабо відгинаються донизу, неглибоко розрізні або майже цілісні; зверху злегка сітчасто-зморшкуваті або майже гладкі, знизу усіяні щетинками. Черешкова виїмка переважно закрита з глибоким наляганням нижніх лопатей, без просвіту або з вузьким еліптичним просвітом. Зубці на кінцях лопат невеликі, широко-трикутні, з гострими вершинами. Крайові зубчики трикутно-пилоподібні, гострі, іноді зі слабко опуклими сторонами. Характеристика ягодиТемно-сині (чорні) ягоди з 2-4 великими кісточками мають шкірку середньої товщини й покриті густим восковим нальотом. У гронах утворюються у більшій чи меншій кількості також дрібні безнасінні ягоди. М'якота тане. Смак звичайний, прісновато-солодкий з невеликою терпкістю. Пензлик після відривання ягоди майже безбарвна. Урожайність Кефесії дещо невисока, і становить близько 22 центнерів з гектара, що з функціонально жіночими квітками цього сорту винограду. Однак при змішаних посадках з іншими сортами (наприклад, Бастардо Магарацький), необхідних для перехресного запилення, врожайність значно збільшується. При проведенні такого додаткового запилення маса грона Кефесії становить понад 200 грамів, за показниками будови грона перевищує Каберне-Совіньйон в 1,9 раза, Крона і Джеват-Кара — в 1,3 раза. Зміст м'якоті та соку в ягодах грона варіюється в межах 83,8-85,5% [6]. Після зняття з куща при достатній температурі повітря ягоди схильні до зав'ялювання та перетворення на родзинки, у зв'язку з чим Кефесія підходить для виробництва родзинкового вина.[3] Виноробство![]() ![]() ![]() ![]() Наприкінці XIX століття Кефесію виділено для виробництва солодких вин, тоді як сухі вина з цього сорту винограду почали робити порівняно пізно (наприклад, Массандра виробляє Кефесію з 2015 року). Як правило, Кефесія використовують в сумішах разом з Екім Кара у лікерних винах «Чорний доктор», «Чорний полковник»), і у сухих «Меганом» , «Пті Вердо» (Сонячна долина), асамбляжах AV Cuvée Піно Нуар/Кефесія/Мерло (Alma Valley), Бастардо-Кефесія (Автохтонне вино Криму від Валерія Захар'їна). З Кефесії також виробляються сухі моносортові вина («Кефесія», Массандра; «Кефесія», Автохтонне вино Криму від Валерія Захар'їна). Органолептичні властивості
Після значної аерації моносортового вина додаються легкі відтінки кори, шкіри, моху. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia