Кечеджі Олександр Гаврилович
Олександр Гаврилович Кечеджі́ (нар. 1 квітня 1918, Маріуполь — пом. 20 січня 2006, Маріуполь) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1970 року. БіографіяНародився 1 квітня 1918 року в місті Маріуполі (нині Україна) в робітничій сім'ї. Після закінчення у 1935 році семи класів школи фабрично-заводського учнівства, два роки працював на заводі «Азовсталь»[1]. Протягом 1937—1941 років навчався на живописному факультеті[1] в Одеському художньому училище, де його викладачами були зокрема Євген Буковецький і Данило Крайнєв. З 1941 року брав участь у німецько-радянській війні. Захищав Одесу. Був контужений. Після лікування знову брав участь у бойових діях, був двічі тяжко поранений. Перемогу зустрів у шпиталі[1]. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[2]. З 1946 року працював в артілях «Червоний живопис», «Азовець»[1], у 1951—1978 роках — в Художньому фонді УРСР. Жив у Маріуполі в будинку на бульварі Богдана Хмельницького, № 3, квартира 45, потім на вулиці Лавицького, № 4, квартира 50[3]. Помер у Маріуполі 20 січня 2006 року. ТворчістьПрацював в галузі станкового і монументального живопису. У реалістичному стилі створював портрети, пейзажі, натюрморти. Серед робіт:
Співавтор мозаїчного панно екстер'єру кінотеатру імені Тараса Шевченка у Маріуполі (1966—1967; разом із Миколою Тихоновим та Яковом Райзіним). Брав участь у обласних з 1957 року і республіканських виставках з 1960 року. Деякі полотна художника зберігаються у Музеї історії комбінату Ілліча в Маріуполі[4], Донецькому і Харківському художніх музеях. Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia