Кивелюк Володимир

Володимир Кивелюк
Народження	7 квітня 1898(1898-04-07) Княжий Кут, нині у складі м. Скалат Тернопільського району Тернопільської області, Україна
Смерть	28 грудня 1976(1976-12-28) (78 років)
	Філадельфія, США
Національність	українець
Країна	ЗУНР →  США
Навчання	Краківська Академія красних мистецтв
Діяльність	художник

Володи́мир Кивелю́к (7 квітня 1898, с. Княжий Кут, нині належить до м. Скалат, Тернопільського району Тернопільської області — 28 грудня 1976, Філадельфія, США) — художник, мистецтвознавець. Член Об'єднання митців-українців в Америці.

Народився 7 квітня 1898, с. Княжий Кут, нині належить до м. Скалат, Тернопільського району Тернопільської області, Україна.

Закінчив Тернопільську українську гімназію. Під час Першої світової війни служив у Легіоні УСС. Від 1918 року перебував у Києві, де студіював мистецтвознавство та філологію в університеті св. Володимира в Києві (1920—1922; майстерня Миколи Бурачека). Навчання продовжив у Краківській академії красних мистецтв (1923—1929), в якій 2 роки працював асистентом. Захоплювався французьким малярством, зокрема творчістю П'єра Боннара. Викладав у школах Перемишлянщини.

Після Другої світової війни еміґрував до Філадельфії, де викладав малярство в Українській мистецькій студії. В УВАН влаштував індивідуальну виставку (1970) із 46 картин (олія, пастель) та 16 рисунків.

Досліджував питання естетики і філософії мистецтва. Автор статей про творчість Мирослава Радиша та інших митців-сучасників у збірнику «Українці в Пенсильванії», у періодиці, зокрема в журналі «Сучасність». Частину творів передав до УВАН (фонд 96^[1]); багато зберігалося у приватних колекціях; колекція родини докторів Смішків передана до музею Українського Католицького Університету в Римі (Італія). Посмертна виставка картин Кивелюка відбулася в Домі українських мистецьких студій у Філадельфії (28 березня — 5 квітня 1981; 56 творів із приватних колекцій).

• «Після купелі» (1966),
• «Композиція» (олія),
• «Портрет пані С. Люби» (1968, пастель).

• Горняткевич Д. Володимир Кивелюк. З приводу його збірної виставки в УВАН [Архівовано 29 Червня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода. — 1970. — ч. 68 (17 квіт.). — С. 4.
• Дмитрів-Зарудний І. Небуденні імпресії (з приводу посмертної виставки картин Володимира Кивелюка) // Свобода. — 1970. — ч. 68 (17 квіт.). — С. 6.
• Дуда І. М., Мельничук Б. І. Кивелюк Володимир // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 65. — ISBN 966-528-199-2.
• Дуда І. М., Мельничук Б. І. Кивелюк Володимир [Архівовано 8 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — С. 627. — ISBN 978-966-02-6472-4.
• Книга творчості Українських Мистців поза Батьківщиною. — Філадельфія, 1981.
• Пазуняк Н. Мистець Володимир Кивелюк відійшов у вічність [Архівовано 30 Червня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода — 1977. — Ч. 119 (25 травня). — С. 4.

Це незавершена стаття про українського художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про вояка УСС. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.