Кирпатий двадцятичотирьохкомірник
Кирпа́тий двадцятичотирьохкомі́рник — чотиривимірний многогранник, один із 47 непризматичних опуклих однорідних багатокомірників[en] і один із 3 напівправильних багатокомірників[en] (бо складається з платонових тіл двох різних видів). Вперше описав у статті 1900 року Торольд Госсет[en][2], який назвав багатокомірник тетрікосаедриком (tetricosahedric), оскільки його комірки - тетраедри та ікосаедри. Також відомий як кирпатий ікосітетрахор, напівкирпатий поліоктаедр (англ. semi-snub polyoctahedron)[3]. Опис![]() Обмежений 144 тривимірними комірками - 120 правильними тетраедрами і 24 правильними ікосаедрами. Кожну ікосаедричну комірку оточують вісім ікосаедричних та дванадцять тетраедричних. Тетраедричні комірки поділяються на дві групи: 24 з них оточені чотирма тетраедричними, решта 96 — трьома ікосаедричними та тетраедричною. 480 двовимірних граней - однакові правильні трикутники. 96 граней розділяють дві ікосаедричні комірки, 96 граней — дві тетраедричні, інші 288 — ікосаедричну й тетраедричну. Має 432 ребра рівної довжини. На 288 ребрах сходяться по три грані й по три комірки (дві ікосаедричні й тетраедрична), на решті 144 - по чотири грані й по чотири комірки (ікосаедрична та три тетраедричні). Має 96 вершин. У кожній вершині сходяться по 9 ребер, по 15 граней і по 8 комірок (три ікосаедричні та п'ять тетраедричних). Кирпатий двадцятичотирьохкомірник можна отримати з шестисоткомірника, відсікши від того 24 ікосаедричні піраміди — так, щоб замість них залишилися тільки їхні основи. Вершини отриманого багатокомірника - 96 зі 120 вершин шестисоткомірника (а видалені 24 вершини утворюють вершини звичайного двадцятичотирьохкомірника); ребра - 432 зі 720 ребер шестисоткомірника; грані - 480 із 1200 граней шестисоткомірника. Звідси ясно, що в кирпатого двадцятичотирьохкомірника теж існують описана і обидві напіввписані тривимірні гіперсфери, причому вони збігаються з описаною і напіввписаними гіперсферами початкового шестисоткомірника. У координатахКирпатий двадцятичотирьохкомірник із довжиною ребра можна розмістити в декартовій системі координат так, щоб координати його вершин були різними парними перестановками наборів чисел де - відношення золотого перетину. Початок координат буде при цьому центром симетрії багатокомірника, а також центром його описаної та напіввписаних гіперсфер. Ортогональні проєкції на площинуМетричні характеристикиЯкщо кирпатий двадцятичотирьохкомірник має ребро довжини то його чотиривимірний гіпероб'єм і тривимірна гіперплоща поверхні виражаються відповідно як Радіус описаної гіперсфери (що проходить через усі вершини багатокомірника) при цьому дорівнює радіус зовнішньої напіввписаної гіперсфери (що дотикається до всіх ребер у їхніх серединах) - радіус внутрішньої напіввписаної гіперсфери (що дотикається до всіх граней у їхніх центрах) Вписати в кирпатий двадцятичотирьохкомірник гіперсферу — так, щоб вона дотикалася до всіх комірок, — неможливо. Радіус найбільшої гіперсфери, яку можна помістити всередині кирпатого двадцятичотирьохкомірника з ребром (вона дотикатиметься лише до всіх ікосаедричних комірок у їхніх центрах), дорівнює Відстань від центру багатокомірника до будь-якої тетраедричної комірки перевищує і становить Заповнення просторуЗа допомогою кирпатих двадцятичотирьохкомірників, шістнадцятикомірників і п'ятикоміриків можна без проміжків і накладень замостити чотиривимірний простір (див. Стільник з кирпатих 24-комірників[en]). Це заповнення також знайшов Торольд Госсет. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia