Класична філологія
Класична філологія — розділ філології, який займається вивченням обох так званих «класичних» мов: давньогрецької та латини, а також літератури Давньої Греції та Давнього Риму. Таким чином класична філологія складається з грецистики (давньогрецької філології) та латиністики (латинської філології). Класична філологія поряд з археологією та історією античного світу є частиною антикознавства. ТермінТермін класична філологія є доволі новим. Уперше в англомовному світі термін classical на позначення літературних здобутків античності почали вживати в XVI столітті. У німецькому культурному просторі це було значно пізніше. Термін «класична філологія» (klassische Philologie) уперше виник 1792 року у працях німецького філолога Ердуїна Юліуса Коха, що працював у Галле. У покажчику лекцій Тартуського університету за 1803 рок уперше фігурує предмет, що називається «altclassische Philologie» (давньокласична філологія)[1]. Предмет дослідженняКласична філологія вивчає мовні та літературні пам'ятки Давньої Греції та Риму починаючи з перших відомих творів давньогрецької літератури (Гомер, Гесіод) VIII століття до н. е. й до зникнення літератури пізньої античності близько 600 року. Особливістю класичної філології є те, що на відміну від літертурознавства, яке досліджує нові літератури, предметом філологів-класиків є не лише вивчення античної лірики, епіки та драматургії, але й текстів античної філософії, історіографії і навіть природничих наук. До сфери класичної філології не належить вивчення повсякденних текстів нелітературного змісту, що збереглися у вигляді написів на різних предметах, папірусів та монет. Цими текстами займаються відповідно епіграфіка, папірологія та нумізматика. Спорідненими з класичною філологією є такі дисципліни, як візантиністика та середньовічна латинська філологія (неолатиністика). Примітки
Кафедри класичної філології в Україні
Див. такожЛітература
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia